14 вересня стався новий несподіваний виток конфлікту між антикорупційними органами та поки ще чинним генпрокурором Русланом Кравченком, який минулого тижня на тлі корупційного скандалу подав у відставку. Зранку він заявив, що підписав підозри у вимаганні хабаря, підробці документів та інших злочинах директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу та «особі, близькій до голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка». Водночас він видав наказ про власне відрядження до Франції та виїхав із країни службовим автомобілем. Згодом Зеленський відсторонив Кравченка, а вже ввечері все повернулось до початкової точки: Офіс генпрокурора заявив, що підозри «були позбавлені юридичного сенсу» та не мають чинності.
Суспільне розповідає, в чому саме генпрокурор запідозрив директора НАБУ та «особу, близьку до голови САП» і що завадило Кравченку довести задум до кінця.
«Істинна причина нічного штурму»
4 вересня НАБУ й САП оголосили про спецоперацію під назвою «Карфаген» та прийшли з обшуками до Офісу генпрокурора та додому до очільника цього відомства Руслана Кравченка. Згодом вони повідомили про підозру у створенні злочинної організації та відмиванні грошей заступнику начальника Департаменту з міжнародного співробітництва ОГП Сергію Кропиві. За версію слідства, він брав хабарі за «кришування» шахрайських кол-центрів — підпільних офісів, працівники яких дзвонять іноземцям та українцям, представляються працівниками банків та вмовляють їх переказувати гроші на інші рахунки.
НАБУ й САП стверджують, що Кропива робив так, щоб правоохоронці не втручалися в роботу окремих кол-центрів і створювали проблеми їхнім конкурентам. За це він отримував мільйони гривень, які потім «відмивав» — купував нерухомість і записував її на членів своєї родини і родичів водія та коханки. За версією слідства, Кропиві все це вдавалося завдяки близьким стосункам із генпрокурором. Антикорупціонери опублікували фрагменти таємно записаних розмов Кропиви з Кравченком, які підтверджують, що той подорожував із генпрокурором, бронював йому номери в готелі та ресторани, а також опікувався ремонтом в його будинку.
У відповідь генпрокурор звільнив Кропиву і водночас заявив, що сам до «кришування» кол-центрів та будь-яких інших порушень не причетний. На зустрічі з журналістами 7 вересня він заявив, що у відставку не збирається. Але вже через кілька годин зустрівся з президентом, після чого таки написав заяву про звільнення. Водночас він продовжив виконувати обов'язки генпрокурора, оскільки відставку ще має підтримати Верховна Рада за поданням президента.
Рівно через тиждень, зранку 14 вересня Кравченко несподівано опублікував відеозвернення, в якому заявив: насправді антикорупційні органи влаштували операцію «Карфаген», щоб «отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ й САП, а після цього усунути генпрокурора та зупинити процесуальні рішення у справах». За його словами, зрештою вони «скопіювали та викрали частину документів та електронних даних».
Кравченко додав: «щоб не бути голослівним», він підписав підозру у вимаганні хабаря та підробці документів директору НАБУ Семену Кривоносу. І не лише її. «Друга підозра стосується близької до керівника САП особи за вплив на суддів ВАКС, пропозицію їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації. Саме це кримінальне провадження й стало тригером та істинною причиною нічного штурму Офісу генпрокурора», — заявив Руслан Кравченко.
Він додав, що раніше від оголошення підозр його стримував президент та самі «антикорупціонери, пропонуючи гарантії недоторканності в обмін на відмову від ухвалення підозр».
Зазвичай прокурори зачитують підозри особисто, коли приходять до підозрюваних. Як правило, після цього відбуваються обшуки. Але генпрокурор заявив, що підозри Кривоносу та «особі, близькій до Клименка» надіслані поштою.
Кравченко у день оголошення підозр видав наказ про власне відрядження на слухання Парламентської асамблеї Ради Європи у Францію строком на п'ять днів. За даними джерел Суспільного у владі, того ж дня він перетнув кордон на службовому автомобілі. Водночас речниця ПАРЄ повідомила, що генпрокурор не братиме участі в їхніх заходах.
«Українська правда» з посиланням на неназвані джерела повідомила, що залишила країну й дружина Кравченка Олександра Шовкопляс. Вона також фігурує на записах у справі «Карфаген»: судячи з них, підлеглий генпрокурора Кропива купував їй ноутбук та оформлював візу в США. Суспільне додзвонилося Шовкопляс, але вона сказала, що «не дає інтерв'ю» та кинула слухавку.
Президент Зеленський швидко відреагував на відеозвернення Кравченка. «У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно», — написав він у телеграм-каналі й невдовзі після цього відсторонив Кравченка від виконання обовʼязків та направив подання про його звільнення до парламенту.
Хабар за землю й фіктивне батьківство
Невдовзі Кравченко опублікував у телеграмі повний текст підозри Семену Кривоносу. Провадження щодо нього Служба безпеки України зареєструвала ще у квітні 2014 року, коли майбутній голова НАБУ був дрібним чиновником на Київщині — начальником реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції. У підозрі йдеться, що в березні 2014 року громадянин Рузматов хотів отримати землю під зведення будинку в селі Старі Безрадичі біля Києва й звернувся до сільського голови. А той нібито запросив хабар — 72 тисячі доларів. У підозрі йдеться, що сільський голова залучив до злочину Кривоноса, який для конспірації запропонував спершу видати земельну ділянку підставній особі, яка потім продасть її Рузматову. За версією слідства, Кривонос також підшукав експерта, який штучно занизив вартість цієї землі, щоб не платити великі податки з продажу. У підозрі йдеться, що зрештою Кривонос та інші учасники схеми тоді не довели злочин до кінця, оскільки їм стало відомо «про викриття їхньої протиправної діяльності».
Уперше ці закиди на адресу Кривоноса пролунали в 2016 році, коли він працював у команді тодішнього губернатора Одещини Міхеїла Саакашвілі та виграв конкурс на керівника одеського управління НАБУ. Тоді в його доброчесності засумнівалося медіа «Слідство.інфо», яке випустило сюжет про можливе отримання хабаря в Старих Безрадичах. Кривонос на цьому відео каже, що в 2014 році його двічі допитували у цій справі як свідка, але «жодного факту не підтвердилось». Тодішній керівник НАБУ Артем Ситник також заявляв, що, за даними внутрішньої перевірки бюро, Кривонос нічого не порушував. Але незадовго до виходу журналістського розслідування він все ж таки відмовився від посади в НАБУ, щоб «не ставити бюро під удар».
Другий епізод у підозрі, підписаній Кравченком, стосується ще давніших подій. У 2008 році, коли Кривонос ще вчився в університеті, його судили за підкуп виборців. Тоді, за даними слідства, він за гроші пропонував проголосувати за «Блок Юлії Тимошенко». Але в 2009 році суд його амністував, оскільки він мав на утриманні малолітню дитину. У нинішній підозрі йдеться, що у Кривоноса насправді не було дитини. За версією Кравченка, заради амністії він знайшов одиноку матір та вмовив її укласти фіктивний документ про те, що він — батько її сина. На підтвердження генпрокурор опублікував відео з фрагментами допиту жінки, яка підтвердила, що Кривонос насправді не був батьком її дитини. За її словами, він сказав їй, що визнання батьківства було йому потрібно для працевлаштування в іноземну компанію.
Ці закиди на адресу Кривоноса також не нові. У березні цього року інтерв'ю з цією ж жінкою публікував колишній нардеп та блогер Борислав Береза.
Кривонос під час конкурсу на голову НАБУ заявляв, що насправді не підкупав виборців. За його версією, він був активним студентом і «разом з однодумцями боровся з адміністрацією університету, яка намагалася схилити до голосування за кандидатів, які їм були вигідні». «На нас нацькували представників правоохоронних органів. Вони діяли дуже грубо. Були затримані кілька студентів», — казав Кривонос конкурсній комісії.
Закиди щодо фіктивного батьківства він не коментував.
«Телеграм-підозра й маячня»
Увечері 14 вересня керівники НАБУ й САП зібрали журналістів на брифінг та назвали дії генпрокурора «безпрецедентною інформаційною атакою на антикорупційні органи, якої ще не бачила історія України». Кривонос заявив, що саме Кравченко був «виконавцем» попередньої атаки влади на його відомство у липні 2025 року. Тоді СБУ та Державне бюро розслідування влаштувало у працівників бюро масові обшуки, після чого Верховна Рада ухвалила закон про позбавлення НАБУ й САП незалежності під приводом того, що на них здійснюють вплив росіяни. Невдовзі депутати та президент відновили повноваження антикорупціонерів під впливом вуличних протестів та європейських партнерів.
«Сьогодні ми побачили такий незрозумілий винахід та інформаційний жанр "телеграм-підозру". Безпосередньо особисто я не бачив паперового документа, повідомлення про підозру безпосередньо мені ніхто не вручав», — заявив Кривонос.
Він не висловив своєї версії щодо підозри і заявив, що «не збирається коментувати маячню».
Голова САП Клименко додав, що ніхто з членів його родини підозру не отримував. «Якщо ця близька особа знайдеться — хай скаже, хто це, яку підозру отримала й за що», — сказав він.
На його думку, дії Кравченка — це реакція на операцію «Карфаген» і «викриття близької людини генпрокурора». Журналісти запитали, чи узгоджував генпрокурор свої дії з президентом чи головою його фракції в парламенті Давидом Арахамією. Керівники НАБУ і САП відповіли, що це покажуть подальші події та те, які слідчі дії відбуватимуться у цих провадженнях далі.
Пізно ввечері в Офісі генпрокурора заявили, що про підозру Кривоносу у встановленому законодавством порядку не повідомляли і підстав для цього немає. А заяви про нібито підозру — «позбавлені юридичного сенсу». Пресслужба Офісу додала Суспільному, що й підозра «особі, наближеній до голови САП», так само не набрала чинності.
Хто саме ухвалив таке рішення, поки незрозуміло. За даними ОГП, перед тим як залишити країну, Кравченко не визначив, хто виконуватиме його обов'язки. Його перша заступниця Ірина Вдовиченко звільнилася після того, як у неї в сейфі знайшли коштовні годинники, подаровані підозрюваним у справі «Карфаген».
15 вересня Верховна Рада має проголосувати за відставку Кравченка. Ввечері Зеленський також повідомив, що подав законопроєкт про посилення покарання за роботу шахрайських кол-центрів та закликав депутатів проголосувати за нього, а також за відставку генпрокурора.
Незважаючи на все це, Кравченко не здається й після цього всього опублікував дані Укрпошти про відправлений Кривоносу лист із підписом «підозра прямує до отримувача».