Вищий антикорупційний суд визнав народного депутата Олександра Юрченка винуватим у корупційній справі та призначив йому дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Йдеться про «справу про плюшки», яку суд розглядав із 2021 року.
Про це стало відомо під час розгляду справи.
ВАКС також позбавив Юрченка права обіймати певні посади строком на три роки. Вирок ухвалила колегія суддів у складі Оксани Олійник, Катерини Сікори та Віри Михайленко.
За версією обвинувачення, Юрченко у завуальованій формі просив передати через свого помічника 10 тисяч доларів для себе та ще 200 тисяч доларів нібито для членів парламентського комітету. За ці гроші мали сприяти ухваленню змін до законодавства в інтересах іноземної компанії.
У матеріалах справи хабар фігурував під умовною назвою «плюшки», через що провадження отримало неофіційну назву «справа про плюшки».
Справу передали до суду у 2021 році. У 2024-му через заміну одного із суддів колегії розгляд довелося почати спочатку. Цього літа також був ризик повторної зміни складу суду, однак колегія встигла завершити розгляд справи та оголосити вирок.
За даними Центру протидії корупції, Юрченко став третім чинним народним депутатом, якому ВАКС призначив реальний строк ув'язнення. Раніше суд засудив народного депутата Анатолія Гунька до чотирьох років позбавлення волі, а депутатку Людмилу Марченко — до двох років.
Вирок Юрченку ще не набрав законної сили та може бути оскаржений в Апеляційній палаті ВАКС.
Що відомо про справу нардепа Олександра Юрченка
13 вересня 2020 року ЗМІ з посиланням на джерела в НАБУ повідомили, що слідчі бюро спіймали на хабарі Івана Фіщенка, який працює помічником депутата Юрченка. До депутата та його помічника нібито звернувся інвестор, який заявив про намір побудувати сміттєпереробний завод і запропонував внести правки до законодавства, щоб його компанія мала змогу отримати «зелений тариф». У відповідь Фіщенко висунув вимогу сплатити за це 13 тисяч доларів.
3 серпня в компанії погодилися виплатити хабар, після чого Юрченко зареєстрував правки до законопроєкту № 2207-1 «Про управління відходами».
15 вересня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що не має достатньо підстав для оголошення підозри нардепу від фракції партії «Слуга народу» Олександру Юрченку. Водночас НАБУ виклало на сайті подробиці розслідування. НАБУ звинуватило генпрокурорку Венедіктову в маніпуляціях та викривленні фактів.
17 вересня генпрокурорка Ірина Венедіктова все ж оголосила підозру Юрченку, а також спрямувала клопотання про обрання йому запобіжного заходу.
18 вересня Юрченко не з'явився на засідання суду через те, що робив тест на COVID-19. Після цього суд переніс засідання про запобіжний захід для депутата на 21 вересня на 15:00. Згодом стало відомо, що підозра на COVID-19 у Юрченка не підтвердилася.
21 вересня Вищий антикорупційний суд призначив Юрченку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 3 мільйони гривень застави.
«Приватна особа» внесла за Юрченка заставу — 3 мільйони 1656 тисяч гривень. Підозрюваний залишив слідчий ізолятор, але має носити електронний браслет.
29 вересня Юрченко прийшов до Верховної Ради й заявив, що не збирається складати депутатський мандат. У листопаді з Юрченка зняли електронний браслет.
У 2021 році НАБУ завершило досудове розслідування щодо справи про хабарництво, у якій підозрюють нардепа Юрченка.
