Голлівудську акторку Анджеліну Джолі наприкінці серпня та на початку вересня помічали у різних містах України — зокрема у Львові, Тернополі, Кременчуці, Полтаві та Харкові. Це вже третій візит знаменитості в Україну від початку повномасштабного вторгнення Росії. Кожна така поїздка привертає увагу міжнародної спільноти до війни та українців, які постраждали від російської агресії.
Упродовж кар'єри Джолі використовує свою популярність, щоб говорити про глобальні проблеми. Вона відстоює права жінок і дітей, підтримує доступ дівчат до освіти, привертає увагу до важливості медичної допомоги та виступає проти насильства в умовах збройних конфліктів.
Одним із ключових напрямів її багаторічної роботи є допомога біженцям. Акторка особисто відвідує регіони, постраждалі від воєн, природних катастроф і гуманітарних криз, зустрічається з вимушеними переселенцями, вислуховує їхні історії й розповідає про їхній досвід міжнародній аудиторії.
У цьому матеріалі Суспільне Культура розповідає про багаторічну гуманітарну діяльність Анджеліни Джолі та про те, як її публічність стала інструментом впливу на суспільні настрої мільйонів людей.
Поїздка в Камбоджу і початок гуманітарної роботи
У 2000 році Анджеліна Джолі вперше відвідала Камбоджу під час зйомок фільму «Лара Крофт: Розкрадачка гробниць». Вона згадувала, що тоді її вразили тепло й гостинність місцевих жителів, особливо на тлі трагедії, яку пережила країна.
Після громадянської війни до влади у Камбоджі прийшли червоні кхмери — представники партизанського комуністичного руху. У 1975 році вони встановили диктаторський режим, який протримався до 1979 року. За цей час червоні кхмери вдавалися до масових репресій — за різними оцінками загинули від 2 до 3 млн людей, також забороняли писемність, іноземні мови.
Після цього країна ще багато років залишалася нестабільною через громадянську війну, збройні протистояння та діяльність воєнізованих угруповань, які тривали десятиліттями.
Працюючи над фільмом Джолі та знімальна група зіткнулися з небезпекою наземних мін, що залишилися після бойових дій. Акторка побачила, що місцеві жили бідно, серед зруйнованої інфраструктури та з постійною загрозою підірватися на мінах. Ця поїздка стала для Анджеліни першим близьким знайомством із наслідками війни через особисті історії людей. Згодом вона неодноразово називала візит переломним моментом, який змінив її погляд на світ і змусив переосмислити власне уявлення про життя за межами Голлівуду.
«Коли я вперше приїхала до Камбоджі, це змінило мене. Це змінило мій погляд на світ… Ця поїздка стала для мене моментом усвідомлення того, як мало я насправді знала, і поклала початок моєму пошуку цих знань», — згадувала Джолі.
Після повернення до США вона вирішила, що благодійної пожертви буде замало і захотіла глибше розібратися, як насправді працює гуманітарна система, як організована допомога та що насправді стоїть за підтримкою переселенців.
На початку 2001 року Анджеліна Джолі звернулася до Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), щоб більше дізнатися про його роботу та зрозуміти, як вона може бути корисною.
Невдовзі акторка пройшла спеціальну підготовку в американському офісі УВКБ ООН у Вашингтоні. Там вона ознайомилася з основами гуманітарної роботи: проблемами біженців, принципами організації допомоги, роботою польових місій і механізмами захисту людей, які втекли від війни, переслідувань або насильства.
Перша польова місія Джолі відбулася з 22 лютого до 9 березня 2001 року. Протягом вісімнадцяти днів вона побувала у Сьєрра-Леоне та Танзанії. Для неї це не була офіційна поїздка в статусі послині чи представниці ООН. Знаменитість вирушила до Африки, щоб побачити гуманітарну роботу зсередини та зрозуміти, з якими викликами щодня стикаються працівники місій безпосередньо на місцях.
У Сьєрра-Леоне вона зустрічалася з людьми, які пережили громадянську війну, масове насильство, вимушене переміщення та руйнування інфраструктури. У Танзанії акторка побачила інший бік системи — розгалужену мережу таборів і програм, від яких залежало повсякденне життя десятків тисяч людей.
Після першої місії Джолі продовжила відвідувати регіони, де люди потерпали від війни і вимушеного переселення. Згодом, уже як послиня доброї волі ООН, вона наголошувала, що для ефективної адвокації недостатньо лише говорити про трагедії постраждалих, натомість важливо розуміти, як ці проблеми розв'язуються на практиці.
Її цікавили не лише безпосередні потреби біженців, а й те, як функціонує гуманітарна інфраструктура — від забезпечення таборів водою та їхнього планування до запобігання поширенню захворювань і оцінювання впливу великих поселень на довкілля.
«Це складні питання. Але якщо я хочу бути ефективною захисницею прав біженців, я повинна розуміти, про що говорю», — пояснювала акторка.
Двадцять сьомого серпня 2001 року в Женеві відбулася офіційна церемонія, під час якої верховний комісар ООН у справах біженців Рууд Любберс призначив 26-річну Анджеліну Джолі послинею доброї волі ООН.
Ще під час першої африканської поїздки Джолі почала вести особистий щоденник. Згодом її записи з 2001–2002 років увійшли до книжки «Нотатки з моїх подорожей: Візити до біженців в Африці, Камбоджі, Пакистані та Еквадорі», яка вийшла у 2003 році.
У щоденнику Анджеліна поступово осмислювала, що слово «біженець» приховує за собою безліч складних юридичних і людських історій. Вона побачила, що статистика складається з конкретних людей, які змушені доводити своє право на захист і пояснювати, чому повернення додому може бути для них небезпечним.
Жінка була присутня під час розмов працівників ООН із людьми, які просили прихистку. Їхні свідчення вислуховували та перевіряли, а життєві обставини оцінювали, щоб визначити, чи відповідає особа міжнародним критеріям для отримання статусу біженця.
Водночас Джолі не зводила образ цих людей виключно до жертв. Її вражала їхня здатність виживати, підтримувати одне одного й починати жити заново після втрати дому, майна та близьких.
Так поступово формувалася її гуманітарна позиція, яка будувалась не навколо образу «зірки, яка рятує нещасних», а довкола прав людини, відповідальності міжнародної спільноти та необхідності давати постраждалим можливість бути почутими. Однак не варто відкидати те, що впізнаваність і статус зірки все ж впливали на те, до яких місць, установ і людей вона отримувала доступ.
«Відтоді як Анджеліна стала послинею доброї волі, вона значно перевершила мої очікування. Вона довела, що є надійною партнеркою та справжньою колегою в наших зусиллях знайти рішення для проблем біженців у всьому світі. Передусім вона допомогла зробити трагедію біженців реальною та зрозумілою для усіх, хто готові її почути», — говорив Рууд Любберс.
У ролі послині доброї волі Джолі регулярно здійснювала польові місії, відвідуючи регіони, де люди потерпали від воєн, переслідувань і вимушеного переміщення, та говорила про кризи, які часто залишалися поза увагою міжнародної аудиторії.
Поступово гуманітарна діяльність стала частиною і її особистого життя. У 2002 році акторка усиновила в Камбоджі хлопчика Меддокса, а наступного року заснувала фонд його імені. Він працює й сьогодні, підтримуючи місцеві проєкти у сферах охорони здоров'я, освіти, розвитку сільських громад і захисту довкілля.
У 2005 році американка стала матір'ю для дівчинки-немовляти Захари з Ефіопії, біологічна родина якої не могла самостійно виховувати її через тяжке матеріальне становище.
У 2012 році Анджеліна Джолі перейшла на посаду спеціальної посланниці верховного комісара ООН у справах біженців. Її нові повноваження передбачали роботу на високому дипломатичному рівні: зустрічі з представниками урядів, участь у переговорах і донесення проблем вимушених переселенців до світових лідерів.
Саме в цей період діяльність знаменитості набула особливо великого масштабу.
Одним із центральних напрямів стала війна в Сирії та становище мільйонів людей, які були змушені залишити країну. Джолі неодноразово відвідувала сирійських біженців у Йорданії, Лівані, Туреччині та Іраку. Під час цих поїздок вона говорила про захист цивільних, доступ до гуманітарної допомоги та необхідність підтримки держав, які приймали тих, хто тікали від війни.
Також її робота охоплювала й інші регіони. Вона порушувала питання гуманітарних криз в Іраку, Афганістані, Сомалі, Ємені, Демократичній Республіці Конго, М'янмі та інших країнах, де конфлікти, переслідування й насильство змушували сім'ї залишати свої домівки.
За понад два десятиліття співпраці з ООН Джолі здійснила більш як шістдесят польових місій. Частину витрат на ці поїздки акторка покривала самостійно і під час них прагнула працювати в умовах, максимально наближених до тих, у яких перебували більшість працівників.
У грудні 2022 року Анджеліна Джолі залишила посаду спеціальної посланниці, пояснивши своє рішення бажанням взаємодіяти безпосередньо з місцевими організаціями. Зірка перейшла до більш незалежного формату роботи. Зараз значна частина її діяльності відбувається без зайвої публічності, у співпраці з локальними ініціативами, через приватні зустрічі та власні благодійні проєкти.
Захист прав дітей
Анджеліна Джолі також має почесне звання амбасадорки доброї волі ЮНІСЕФ. Цей статус надають відомим людям, які привертають увагу громадськості до проблем дітей у всьому світі.
Важливою частиною благодійної діяльності акторки став захист прав дітей, які постраждали від воєн. Джолі неодноразово наголошувала, що таким дітям потрібен не лише фізичний захист, а й доступ до правосуддя, освіти та можливість самостійно побудувати своє майбутнє.
У 2005 році вона підтримала створення Національного центру для дітей-біженців та іммігрантів у США, який надає безкоштовну юридичну допомогу неповнолітнім, що прибувають до країни без батьків і просять притулку. Ще до відкриття центру акторка пожертвувала на його створення 500 тисяч доларів. Вона привертала увагу до вразливого становища хлопчиків та дівчаток, які змушені самостійно шукати порятунку й опиняються в системі імміграційного правосуддя.
На її думку, неетично вимагати від неповнолітніх без належного супроводу самостійно постати перед судом, пояснювати обставини свого перебування в країні та знову згадувати травматичний досвід.
У 2006 році Анджеліна стала співголовою Партнерства заради освіти дітей у зонах конфліктів — ініціативи, спрямованої на підтримку освітніх програм для дітей, чиє навчання перервала війна. Для неї принциповим було те, що молодь, яка пережила війну, не повинна втрачати роки свого життя лише тому, що опинилася в зоні конфлікту.
Позиція жінки полягала в тому, що дитину-біженця недостатньо просто нагодувати, одягнути й поселити в безпечному місці. Якщо людина роками не має можливості ходити до школи, то втрачає не лише знання, а й шанс самостійно визначити власне майбутнє та стає більш вразливою до експлуатації.
Особливу увагу знаменитість приділяла освіті дівчат. Вона підтримувала та фінансувала освітні ініціативи й школи в Афганістані, Кенії, Пакистані та Сирії. Джолі наголошувала, що відсутність доступу до навчання може запустити цілий ланцюг обмежень, які впливають на подальше життя дівчини — від залежності та бідності до підвищеного ризику насильства чи раннього шлюбу. А найгостріше ця проблема постає в громадах, охоплених війною та гуманітарними кризами, де саме дівчата часто першими втрачають можливість продовжувати освіту.
Значну увагу акторка також приділяла становищу сирійських дітей. Під час гуманітарних поїздок вона розповідала історії дівчат, чиє дитинство фактично було зруйноване війною. Однією з них була дівчинка, яка після загибелі матері та зникнення батька змушена була передчасно взяти на себе дорослі обов'язки: збирала сміття, носила воду та доглядала молодших дітей. Через це вона не могла повноцінно навчатися, а згодом підліткою вийшла заміж та народила.
Та водночас Анджеліна наводила й зовсім інший приклад, коли сирійська дівчина, яка, живучи в таборі для біженців, змогла продовжити навчання, а згодом вступила до університету, щоб здобути фах стоматологині — професію, про яку мріяла.
Захист прав жінок і боротьба проти сексуального насильства
Протягом десятиліть своєї роботи Анджеліна Джолі привертає увагу до проблеми, яку, за її словами, багато хто вважає «менш важливою» — сексуальних злочинів проти цивільного населення під час війни.
У 2012 році Джолі разом із британським політиком Вільямом Гейгом започаткувала міжнародну кампанію із запобігання сексуальному насильству під час збройних конфліктів. Її метою було змінити саме сприйняття таких правопорушень, адже нерідко зґвалтування під час війни розглядають як «особисту трагедію» окремої жінки, хоча насправді це один з інструментів війни. Постраждалі часто мовчать через страх та сором. А ті, хто наважується розповісти про пережите, нерідко стикаються із засудженням, недовірою або звинуваченнями.
«Ми повинні донести всьому світу, що немає ганьби в тому, щоб пережити сексуальне насильство. Ганьба лежить на агресорі. Нам потрібно зруйнувати цю культуру безкарності», — говорила Анджеліна.
У 2013 році, під час британського головування у G8, Вільям Гейг зробив запобігання сексуальному насильству під час конфліктів одним із пріоритетів Великої Британії.
Міністри закордонних справ країн G8 ухвалили Декларацію про запобігання сексуальному насильству під час конфліктів. У ній було підтверджено, що зґвалтування та інші дії сексуального характеру під час збройних конфліктів є воєнними злочинами та тяжкими порушеннями Женевських конвенцій. Документ також посилив зобов'язання держав розшукувати, переслідувати та притягувати до суду підозрюваних у цих звірствах, незалежно від їхнього громадянства.
З ініціативи політика та голлівудської зірки у 2014 році в Лондоні відбувся один із найбільших в історії глобальний саміт із припинення сексуального насильства під час воєнних конфліктів. У ньому взяли участь представники з понад 120 країн, десятки міністрів, сотні експертів, представники громадських організацій і люди, які стали жертвами таких злочинів.
На саміті Анджеліна Джолі закликала високопосадовців із різних країн не мовчати, а використовувати свій вплив для того, щоб наступні покоління чоловіків зростали з розумінням цінності, гідності та поваги до жінок.
Одна з ключових ідей діяльності акторки в цьому напрямі значно ширша за покарання винних і співчуття до жертв. Джолі постійно наголошує на тому, що постраждалі — це люди, які проявили надзвичайну силу й стійкість, і саме завдяки їхнім голосам суспільство краще зрозуміє проблему та створює закони, які справді працюють.
Місія Джолі під час війни в Україні
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну оскароносна акторка публічно висловила підтримку українцям.
Двадцять четвертого лютого 2022 року вона написала у своїх соцмережах, що молиться за людей в Україні та разом із колегами з Управління верховного комісара ООН у справах біженців зосереджується на захисті тих, хто вимушено залишили свій дім. Надалі протягом декількох днів вона на свою багатомільйонну аудиторію інформувала суспільство про ситуацію з українськими біженцями.
Вже понад чотири з половиною роки у публічних заявах і дописах у соцмережах Джолі регулярно привертає увагу до наслідків війни в Україні, наголошуючи на трагедіях цивільних та життя родин в умовах постійних атак. Також знаменитість неодноразово зазначала, що найбільший тягар війни лягає саме на дітей.
Наприкінці березня 2022 року зірка відвідала найстарішу педіатричну лікарню Рима Bambino Gesu. В закладі вона зустріла українських дітей, які разом із родинами вимушено опинилися в Італії.
У квітні того ж року Анджеліна Джолі несподівано приїхала і до України. Це був один із перших візитів світової знаменитості до країни після початку повномасштабної війни — незадовго після того, як українські війська витіснили російську армію, зокрема з-під Києва, з Чернігівської та Сумської областей.
Джолі приїхала до Львова як спеціальна послиня доброї волі ООН, щоб зустрітися з постраждалими та тими, хто були змушені залишити свої домівки.
На головному залізничному вокзалі Львова вона зустріла пасажирів евакуаційного потяга з Покровська, поспілкувалася з переселенцями та волонтерами. Анджеліна зустрілася з психологами, медиками й залізничниками, які щодня допомагали евакуйованим людям. Така її увага до тих, хто працювали на вокзалі, була не менш важливою, ніж зустрічі з безпосередньо з жертвами, адже ці люди створювали умови, в яких травмовані війною українці могли отримати допомогу й підтримку.
Під час поїздки Анджеліна також відвідала дітей у медичному закладі Львівщини, які дістали поранення внаслідок російського ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську 8 квітня. Джолі вислухала їхні історії, а за словами голови Львівської ОВА, була глибоко зворушена розповідями дітей. Після цього вона завітала до школи-інтернату, де поспілкувалася з вихованцями.
Наступного разу Анджеліна Джолі приїхала до України у листопаді 2025 року. Цей візит був менш публічним і відбувався за підтримки організації Legacy of War Foundation, яка працює з громадами, що постраждали від збройних конфліктів.
Цього разу акторка вирушила до Миколаєва та Херсона — міст, які перебувають під постійною загрозою російських атак. Вона зустрілася з місцевими мешканцями, медиками, родинами та волонтерами, які продовжують працювати й допомагати іншим попри обстріли, дрони та мінну небезпеку.
Американська гостя побачила, як через постійні атаки частину медичної та освітньої інфраструктури перенесли у спеціально укріплені підземні приміщення, де лікарі продовжують лікувати людей, а діти — навчатися.
Після поїздки Джолі відзначила стійкість мешканців Миколаєва та Херсона, які, за її словами, живуть у небезпеці щодня, але «відмовляються здаватися».
Пізніше акторка окремо розповіла про цей досвід у соцмережах, зазначивши, що загроза російських дронів була постійною і відчутною.
«Дрони постійно використовують, щоб вистежувати, переслідувати й тероризувати людей. Був момент, коли нам довелося зупинитися й зачекати, поки дрон пролетить над нами. Я була в захисному спорядженні, і для мене це тривало лише кілька днів. А сім'ї, які живуть тут, стикаються з цим щодня», — написала вона.
Наприкінці серпня — на початку вересня 2026 року Джолі знову завітала в Україну. Цього разу її пересування стало відомим завдяки спостереженням місцевих жителів, їхнім дописам та відео в соцмережах.
Люди почали публікувати кадри жінки, схожої на голлівудську акторку, яку помічали в різних містах України: Львові, Тернополі, Кременчуці, Полтаві та Харкові.
Пізніше про її приїзд повідомили на сторінці Світового конгресу українців, зазначивши, що візит не був оголошений заздалегідь, а акторка «відвідує українські міста, спілкується з людьми та на власні очі бачить реальність країни, яка продовжує протистояти російській агресії».
Сама Анджеліна Джолі публічно не коментувала свою поїздку, не повідомляла про її мету чи програму і не пояснювала, в якому статусі перебуває в Україні. Так само наразі немає підтвердженої інформації, чи залишається вона досі на території країни.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
