Ціни на нафту 25 серпня знизилися до найнижчого рівня за тиждень. Трейдери не очікують, що нові санкційні погрози США проти Ірану створять для постачання нафти такі ж ризики, як подальша військова ескалація на Близькому Сході.
Про це пише Reuters.
Станом на 08:10 за Гринвічем ф'ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 35 центів (0,38%, — до 91,82 долара за барель. Американська нафта WTI втратила 41 цент (0,48%) і коштувала 84,60 долара за барель. Brent опустилася до найнижчого рівня з 19 серпня, а WTI - із 17 серпня.
Керівник стратегії сировинних товарів Saxo Bank Оле Гансен пояснив, що перехід від військової ескалації до економічного тиску у війні США та Ізраїлю з Іраном дещо зменшив занепокоєння нафтового ринку. За його словами, оголошені Вашингтоном санкційні заходи виявилися менш жорсткими, ніж очікували учасники ринку.
США попередили країни, що вони мають скоротити ділові зв'язки з Іраном, інакше можуть стикнутися зі вторинними санкціями. Водночас Міністерство фінансів США поки не запровадило конкретних штрафних заходів. Міністр фінансів Скотт Бессент не назвав країни, яких вони можуть стосуватися, та не уточнив термінів їх запровадження.
Водночас ризики для постачання нафти з регіону зберігаються. 25 серпня поблизу узбережжя Оману невідомий снаряд влучив у нафтовий танкер і вивів його з ладу. Крім того, напередодні через Ормузьку протоку пройшли лише два танкери — це найнижчий добовий показник руху суден із сировиною з початку травня. До початку війни через протоку проходило близько п'ятої частини світового споживання нафти.
Що відомо про припинення перемир'я між США та Іраном
6 липня іранські військові завдали ракетних ударів по комерційних суднах в Ормузькій протоці, вразивши щонайменше два танкери.
7 липня у Центрі морських торговельних операцій Великої Британії (UKMTO) заявили, що танкер зазнав атаки невідомого дрона перебуваючи в Ормузькій протоці.
Вранці 8 липня сили Центрального командування США вже завдали серії ударів по Ірану у відповідь на атаки на комерційні судна в Ормузькій протоці. В CENTCOM повідомили про «високоточні удари по більш ніж 80 цілях» — іранських системах ППО, мережах командування та управління, прибережних радіолокаційних станціях, протикорабельних ракетних комплексах, а також понад 60 катерах КВІР в протоці та поблизу неї.
У КВІР заявили, що іранські Військово-морські сили та авіація атакували 85 військових об'єктів армії США, які розташовані на території Бахрейну та Кувейту.
8 липня на саміті НАТО Трамп заявив, що режим припинення вогню з Іраном більше не діє. На пресконференції після зустрічі з президентом України він попередив про можливість нових ударів по Ірану й заявив, що США можуть відновити морську блокаду країни.
Трамп також сказав, що американські війська вже вдарили по іранському острову Харг — ключовому вузлі для експорту нафти — і не заперечив ударів по електростанціях та установках з опріснення води.
9 липня Збройні сили Сполучених Штатів завдали нових ударів по Ірану, щоб послабити його здатність загрожувати свободі судноплавства в Ормузькій протоці. У США заявили, що таким чином притягують Іран до відповідальності за напади на комерційні судна й цивільні екіпажі.
12 липня Сили Центрального командування США розпочали третю за тиждень серію ударів по Ірану: цього разу у відповідь на атаку Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) по контейнерному судну M/V GFS Galaxy, яке проходило через Ормузьку протоку під прапором Кіпру. Атаки на Іран продовжились і 13 липня.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль і США завдали серію ударів по Ірану, зокрема по столиці країни Тегерану. Це продовження бомбардувань, розпочатих у червні 2025 року. Президент США Трамп звинуватив Іран у фінансуванні та тренуванні бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині та заявив, що метою операції є знищення ракетної промисловості Ірану.
У відповідь на удари США та Ізраїлю 28 лютого Іран не лише почав атакувати американські бази й цивільну інфраструктуру в сусідніх країнах, а й заявив про закриття Ормузької протоки.
У ніч на 1 березня підтвердилось, що аятола та ще кілька членів його родини загинули. Майже сорокарічному перебуванню на посаді Хаменеї поклав кінець спільний військовий удар Ізраїлю та США. 8 березня іранське інформаційне агентство Fars News повідомило, що Рада експертів Ірану офіційно обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
23 березня Трамп заявив, що США та Тегеран провели «дуже вдалі та продуктивні» перемовини щодо врегулювання ситуації на Близькому Сході. Іран відповідну інформацію заперечив.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти атаку на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.