Російські війська 1 серпня атакували дронами логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok і дистрибуційного центру мережі книгарень «КнигоЛенд» у Харкові. Унаслідок атаки виникла масштабна пожежа, яка тривала кілька днів. За попередніми оцінками, знищено близько 8 мільйонів примірників книжок.
Втративши склад, збитків зазнали не лише «Ранок» і «Книголенд», а й десятки українських видавництв, які зберігали там свої книжки. Частина з них уже повідомила про втрати, а деякі ще уточнюють кількість знищених примірників.
Суспільне Культура зібрало історії видавництв і письменників, які постраждали від російського удару, та інформацію, що можуть зробити читачі, аби підтримати українське книговидання.
Після атаки «Ранок» створив антикризовий штаб. Директор видавництва Віктор Круглов визначив три основні напрями роботи:
- перебудувати логістику, щоб якомога швидше відновити відвантаження того, що залишилося на резервних складах;
- максимально поширювати інформацію про російський удар;
- організувати додрук знищених книжок.
Окремим пріоритетом є передрук знищених підручників. Круглов зазначив, що вся інформація про книжки збережена у хмарних системах, тому головним питанням є фінансування: потрібно закуповувати папір та замовляти друк у типографіях.
Через масштаб втрат відновлення корпорації може зайняти роки. У розмові з Forbes Україна Круглов припустив, що на це може знадобитися близько трьох років. Втрати лише від згорілих книжок оцінюють приблизно в 1 мільярд гривень — це приблизний річний оборот усієї корпорації. Інфраструктурні втрати від знищеного логістичного центру та обладнання становлять близько 5 мільйонів доларів.
«Ворог нищить папір, але наша відповідь — читати, вистояти й об'єднуватися. Тримаймося!»
Які видавництва втратили книжки
Український інститут книги повідомив, що про знищення своїх книжок уже заявили «Жорж», Readberry, «Фабула», «Ще одну сторінку», Varvar Publishing, «Відкриття», «Основа», «Своє», Korali Books, «Кенгуру», 4mamas, «Хто це?», «Вавилонська бібліотека» та «Урбіно». В інституції наголошують, що цей список може поповнюватися.
«Це черговий цілеспрямований удар Росії по українській культурі, освіті та книговидавничій галузі. Ми висловлюємо щире співчуття командам видавництв, які постраждали внаслідок атаки, але всупереч продовжують працювати над розвитком книжкової галузі»
- Видавництво «Жорж» повідомило про близько 400 тисяч знищених книжок — це майже всі віддруковані видання.
У видавництві зазначають, що збитки перевищують обсяг річних продажів, а деякі видання майже повністю знищені й потребуватимуть нового друку. Зокрема, майже повністю знищено новинку Нікі Пау Пртео «Велителька кісток» — встигли відвантажити кілька десятків примірників.
Окремо директорка з комунікацій видавництва Валентина Комар у коментарі Divoche.Media зазначила, що фінансові втрати ставлять під загрозу подальшу роботу видавництва. За її словами, без фінансової підтримки видавництво може припинити роботу вже за кілька місяців.
Водночас його уже підтримало кілька іноземних авторів. Зокрема, польський письменник Якуб Цвєк запропонував безкоштовно передати права на одну зі своїх книжок, а польська письменниця Йоанна В. Ґайзлер заявила, що передасть видавництву всі свої авторські відрахування, щоб підтримати його у скрутний час.
- «Фабула» також втратила значну частину книжок, які зберігалися на складі.
Видавництво у соцмережах зазначило, що нині підраховує збитки та визначає, які видання першими підуть у додрук. Через втрату понад 200 тайтлів відновити весь асортимент одразу буде неможливо.
Про знищення книжок, зокрема, повідомляли письменниці Поліна Кулакова та Юлія Романюк (про наклад обох частин її роману «Танхельм. Первісний дух» та «Танхельм. Темрява ночі»).
- Видавництво Artbooks повідомило, що на складі «Ранку» згоріли його книжки вартістю понад мільйон гривень.
Йдеться про понад 2700 примірників — це і дитячі видання (такі як серія «Будинок на дереві»), енциклопедії, книжки про Minecraft і Lego, а також дорослі бестселери, зокрема «Сім чоловіків Евелін Г'юґо», інші книжки Тейлор Дженкінс Рід, «Нокмаутська трилогія» Люсі Скор, ромкоми Емілі Генрі та книжки українських авторів і авторок.
Комерційна директорка Artbooks Катерина Дойничко у коментарі Суспільне Культура зазначила, що видавництво наразі не має фінансової можливості надрукувати весь втрачений асортимент.
«Ми досі оговтуємося після прильоту по друкарні «Конві-Прінт«, де наші тиражі також постраждали і у нас виникли додаткові фінансові витрати на додруки. Також відбулася атака на "Нову Пошту», на яку ми відправили товар для «Книгарні "Є"» (загальна поставка на мережу на суму 400 тис. грн). Скоріше за все, цей товар також знищено, чекаємо на підтвердження від наших партнерів...» — розповідає Дойченко.
- Сходознавче видавництво «Сафран» повідомило про знищення приблизно 120 примірників. Там зазначили, що його втрати менші, ніж у багатьох інших постраждалих компаній, однак вони відбулися на тлі тривалої кризи українського книжкового ринку.
«Спочатку було просто домінування російської книжки на ринку. Потім пандемія, далі початок повномасштабної війни. А у березні 2025 року ми зафіксували початок спаду на книжковому ринку, який з того часу тільки набирав обертів. Зараз ми розуміємо, що війна увійшла у нову, ще тяжчу для всіх нас фазу», — йдеться у дописі видавництва.
- «Вавилонська Бібліотека» теж повідомила про знищення накладів своїх книжок, однак поки не готова назвати точний обсяг втрат.
«Наразі ми не знаємо точних цифр, але знаємо, що, знищуючи книжки, наш ворог знищує те, з чим завжди воював — мову і знання. Наш товар легко горить, але полум'я не зможе поглинути нашу справу», — написали на сторінці видавництва.
- У соцмережах видавництва Readberry повідомили, що попри все готуватимуть нові видання та поступово планують повертати книжки, які були знищені. Також там зазначили, що кожне замовлення або передзамовлення допомагає фінансувати наступний наклад.
Від удару постраждали й письменники
Російська атака знищила не лише майно видавництв, а й паперові наклади книжок українських авторів.
Письменниця Ярослава Литвин повідомила, що згоріли всі наклади її п'яти книжок, виданих у «Фабулі»:
- «Рік розпусти Клауса Отто Баха»;
- «Не мій дім»;
- «Вілла у Сан-Фурсиско»;
- упорядкована нею збірка «Не чіпай, то на свята»;
- «Хрущі над вишнями».
«Це все, що я робила, писала останні 7 років. Все, чим жила. Мій здобуток, моя гордість. За ці сім років мені вдалося довести, що книжка української авторки може спокійно конкурувати з перекладною літературою на полицях книжкових крамниць, виходити у топи продажів видавництва на фестивалях і затримуватися там роками», — говорить Литвин.
Зокрема її «Вілла у Сан-Фурсиско» дев'ять місяців залишалася на полиці бестселерів у книгарнях «Є» — «і лишилася б там далі, якби не згоріли паперові примірники».
Письменниця Таня Гуд, авторка «Заклиначки трав», трилогії «Непрості» та «Легенди цвіту», також звернула увагу на наслідки для авторських доходів: через знищення паперових накладів скорочуються можливі роялті, а видавництвам доводиться обмежувати витрати на промоцію новинок. За її словами, частину презентацій в інших містах, найімовірніше, доведеться скасувати, компенсуючи їх онлайн-заходами.
Письменниця Дара Корній повідомила про знищення двох її дитячих повістей — «Чому розквітає папороть» та «Як Петрусь Коляду рятував». За її словами, додаткових примірників цих книжок на інших складах «Ранку» також немає.
«Чому розквітає папороть», зокрема, належить до шкільної програми НУШ, у 2026 році книжка отримала супервідзнаку від світової спільноти — потрапила до почесного списку IBBY. За мотивами історії також створили вистави в Житомирському академічному музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги та Полтавському академічному обласному театрі ляльок.
«До сліз гірко та сумно. Не тільки за своїх книжкових дітей, а за всі 8 мільйонів книг, яку спалила болотяна погань», — говорить авторка.
Як можна підтримати постраждалі видавництва
Саме підтримка читачів зараз є одним із головних способів допомогти відновити знищені наклади — зазначають усі без винятку видавництва.
- «Ранок» закликає читачів поширювати інформацію про російський удар, розповідати про нього іноземним друзям і колегам.
- Другий спосіб — купувати книжки постраждалих видавництв у книгарнях.
Книгарня Readeat оголосила безкоштовну доставку книжок постраждалих видавництв до 10 серпня. Для цього потрібно додати до кошика хоча б одну книжку «Ранку», Readberry, «Жоржа», «Фабули», «Ще одну сторінку», Varvar Publishing, «Основи», «Своє», Korali Books, «Кенгуру» або 4mamas і застосувати промокод «RAZOM».
Книгарня «Сенс» створила спеціальну викладку книжок видавництв, які постраждали внаслідок атаки. Аналогічну викладку зробила книгарня Book.ua — там радять обирати книжки постраждалих видавництв для себе та близьких.
Такі покупки, за словами книгарень і видавців, допомагають закумулювати кошти, необхідні для відновлення знищених накладів.
- Ще один варіант — купувати книжки безпосередньо на сайтах видавництв.
«Єдині речі, що можуть нас зараз підтримати — це донати для захисників та покупка будь-якої нашої книжки на нашому сайті чи в книгарнях партнерів», — говорить комерційна директорка Artbooks Катерини Дойничко.
«Вавилонська Бібліотека» закликає купувати книжки на сайті видавництва, а також долучатися до її збору на ретранслятор для полку безпілотних систем «Лава» НГУ «Хартія».
«Жорж» зібрав видання, які зараз доступні для передпродажу, а «Фабула» просить оформлювати передзамовлення на книжки, які вийдуть друком найближчим часом.
- Окремим способом підтримки є купівля електронних книжок.
- Деякі видавництва пропонують сертифікати підтримки.
«Ще одну сторінку» продає сертифікат, який можна буде використати на будь-яку книжку видавництва після 1 листопада 2026 року. Сертифікат діє рік, а доставка Україною буде безкоштовною. Видавництво пояснює, що таким способом акумулює кошти на друк уже підготовлених і нових книжок.
- Також можна зробити благодійний внесок.
Крім того, видавництво «Жорж» запустило флешмоб «Книжці "Жоржа" безпечніше вдома» — у такий спосіб там хочуть привернути увагу до того, що великі склади, де книги лежать місяцями, дають можливість росіянам знищувати наклади у величезних масштабах. Серед можливих рішень там називають більшу роль бібліотек та книгарень, які могли б зберігати ширший асортимент книжок.
У «Жоржі» наголошують, що бібліотеки можуть одночасно робити сучасні українські книжки доступнішими для громади та забезпечувати видавцям додатковий канал збуту. Книгарні своєю чергою могли б за наявності більших площ зберігати не лише найпопулярніші видання, а значно ширший асортимент.
Видавництво вважає, що для цього необхідна державна підтримка. Серед запропонованих механізмів — програми публічних закупівель книжок для бібліотек, часткова компенсація оренди книгарням та пільгові кредити для книжкової галузі.
У червні 2026 року у Мінкульті повідомляли, що працюють над пілотним проєктом із субсидій на оренду для книгарень. Водночас реалізація програми залежить від наявності фінансування, адже кошти на неї цьогоріч у державному бюджеті не передбачені.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
