Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 30 липня розпочала розгляд скарги захисту Германа Галущенка на продовження тримання під вартою ще на 60 днів із можливістю внесення 200 мільйонів гривень застави.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Сторона захисту просить скасувати рішення про продовження тримання під вартою, називаючи такий запобіжний захід необґрунтованим і безпідставним.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Сергій Савицький заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисту. За його словами, під час подальшого розслідування правоохоронці отримали нові докази, які нібито свідчать про участь Германа Галущенка в легалізації 52 мільйонів гривень.
Адвокати заявили, що за час розслідування не з'явилося нових доказів, які б обґрунтовували необхідність залишити Галущенка під вартою ще на 60 днів.
Захист також назвав заставу в розмірі 200 мільйонів гривень непомірною. За словами адвокатів, прокурор не навів належного обґрунтування цієї суми.
Водночас сторона захисту зазначає, що нібито обмежена в ознайомленні доказів у справі Галущенка, зокрема про розмови Галущенка з іншими фігурантами. Сторона наполягає, щоб суд зʼясував цю обставину.
Сторона обвинувачення своєю чергою заявила, що загальна сума коштів, легалізованих учасниками ймовірної злочинної організації, становить понад 425 мільйонів гривень. За версією слідства, частину грошей розміщували на рахунках іноземних компаній, бенефіціарами яких є наближені до Галущенка особи.
Прокурор послався, зокрема, на електронний файл із назвою «Манхеттен», у якому, за даними слідства, учасники організації вели фінансову звітність. Зазначені в ньому суми, як стверджує обвинувачення, збігалися з даними банківських документів.
Також САП заявила про листування між колишньою дружиною Галущенка та одним із фігурантів провадження, яке, на думку слідства, підтверджує отримання нею готівки за кордоном.
Прокурор наголосив, що розмір застави має забезпечити належну процесуальну поведінку Галущенка. Раніше суд зменшив її з 200 до 150 мільйонів гривень.
Загалом прокурор САП попросив Апеляційну палату ВАКС залишити Галущенка під вартою та збільшити визначену йому заставу зі 150 до 200 мільйонів гривень.
Клопотання він обґрунтував новими доказами, отриманими під час розслідування. За словами прокурора, слідство встановило причетність Галущенка до легалізації ще понад 50 мільйонів гривень. Раніше ці відомості не досліджували разом з іншими встановленими сумами.
Під час судових дебатів захист повторно заперечив проти збільшення застави до 200 мільйонів гривень.
Адвокати заявили, що докази, які прокурор називає новими, нібито вже були відомі стороні обвинувачення раніше, а тому не можуть бути підставою для перегляду розміру запобіжного заходу.
Захист також стверджує, що обвинувачення не надало достатніх доказів легалізації суми, на яку посилається прокурор.
Після завершення дебатів колегія суддів пішла до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
Після обговорення судді не задовільнили клопотання прокурора. Застава залишилась 150 мільйонів. Це рішення САП оскаржувати вже не може.
Що відомо про операцію «Мідас»
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді «відкатів». Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші «відмивали» у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник «Квартал 95» Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя «Карлсон» та Олександр Цукерман — «Шугармен». Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ «Вангар» внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У «плівках НАБУ» його ідентифікують як «Рокета». Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На «плівках НАБУ» Фурсенко фігурує як «Рьошик». Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як «Че Гевара», суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
