Перейти до основного змісту

Качинський закликав блокувати вступ України до ЄС

Лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський на персконференції в штаб-квартирі партії у Варшаві 19 червня 2026 року. Getty Images/Wojtek RADWANSKI / AFP

Експрем'єр-міністр Польщі та лідер "Право і справедливість" ("ПіС") Ярослав Качинський у листі до членів партії закликав їх блокувати вступ України до ЄС, доки Київ не змінить своєї політики щодо "культу Бандери та інших злочинців, прославляння УПА та ОУН".

Про це йдеться у внутрішньому листі політика до членів своєї партії, пише Polsat News.

У своєму зверненні Качинський закликав уже зараз використовувати всі доступні політичні інструменти, щоб активно блокувати дії уряду Дональда Туска, спрямовані на швидку інтеграцію України до Європейського Союзу на привілейованих умовах.

Він наголосив, що в разі перемоги на виборах його партія не допустить до європейської спільноти державу "з такою політикою національної пам’яті".

"Україна з культом Бандери та інших злочинців, глорифікацією УПА та ОУН — не увійде до Європейського Союзу! Якщо ми виграємо вибори, ми обов’язково цього не допустимо", — заявив політик.

Качинський заявив, що "Україна не може бути впущена до ЄС, якщо повністю не відкине прийнятий сьогодні напрямок".

"Польща, у власних інтересах, але також в інтересах європейських країн, і ба більше, в інтересах усієї християнської цивілізації, не може допустити, щоб у цю спільноту був допущений бандеризм – одна з найзлочинніших і найнелюдяніших ідеологій, яка сьогодні формує свідомість української нації", — написав він.

Качинський також розкритикував нинішній кабінет міністрів за надмірну поступливість, заявивши, що після 2023 року в українсько-польських відносинах почала домінувати продиктована з Берліна модель, коли Варшава "прямо підпорядковується забаганкам нашого східного сусіда".

Політик також заявив, що Польща та її громадяни несли та продовжують нести "величезні фінансові витрати на утримання української держави та її армії".

"Українські платники податків, без широкої зовнішньої підтримки, зокрема з Польщі, не здатні утримувати бойову армію та забезпечити базове функціонування своєї держави", – заявив він.

За словами Качинського, попри таку ситуацію "було скоєно неймовірно зухвалий та зневажливий вчинок: назвати важливий підрозділ української армії, за який, зрештою, платять поляки, на честь неймовірно жорстоких та жорстоких убивць польського населення на Волині та у Східній Галичині".

Напередодні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що Київ має зробити кроки з деескалації напруженості у відносинах із Варшавою, і він "має сигнали" про те, що українська сторона це розуміє.

Закон про Український національний пантеон

28 червня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення у Києві Українського національного пантеону. Він пояснював, що документ визначає правовий статус пантеону й ушановуватиме "найвидатніших представників української нації". Тоді ж керівник ОПУ Кирило Буданов наголошував, що "більше ніхто й ніколи не буде диктувати українцям, яких героїв шанувати, які свята відзначати чи яку історію вивчати".

У польському уряді відреагували, заявивши, що "здивовані" цим рішенням Зеленського. Там зауважували, що мали надію на поліпшення відносин між Варшавою і Києвом, але, мовляв, "схоже на те, що буде ще гірше".

У канцелярії польського президента Кароля Навроцького казали, що рішення Зеленського про пантеон є черговою "ескалацією" у польсько-українських відносинах. Втім, 30 червня українські нардепи схвалили цей законопроєкт за прискореною процедурою.

Позбавлення президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла

Увечері 19 червня польський президент Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його у 2023 році нагородив тодішній голова держави Анджей Дуда. Це сталося через указ українського лідера про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви "імені Героїв УПА".

20 червня Зеленський заявив, що відправив цю нагороду поштою до канцелярії Навроцького. Водночас він наголосив, що попри це Київ і надалі "буде відкритим до всіх змістовних форматів взаємодії" з Варшавою.

Відмови від польських нагород чинних українських посадовців та експрезидентів

На тлі рішення Навроцького міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що відмовляється від нагороди Командорський хрест із зіркою Ордена "За заслуги перед Польщею".

Також від польських відзнак відмовились ексочільник ГУР МО, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква, український посол у Варшаві Василь Боднар та експрем'єр Володимир Гройсман.

20 червня від своїх орденів Білого Орла відмовилися другий, третій і п'ятий президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

Топ дня
Вибір редакції