Ціни на нафту 22 червня знизилися після завершення переговорів між США та Іраном у Швейцарії, на яких Тегеран заявив, що домігся винятків щодо експорту нафти та нафтохімічної продукції, що зменшило побоювання дефіциту постачань на світових ринках.
Про це повідомляє Reuters.
Ціна на нафту марки Brent упала на 1,68 долара, або на 2,09%, до 78,89 долара за барель. Американська нафта марки West Texas Intermediate подешевшала на 60 центів і коштувала 76 доларів за барель.
"Зниження було зумовлене головним чином покращенням перспектив дипломатичного прориву між Сполученими Штатами та Іраном... відродженням надій на те, що санкції проти Ірану врешті-решт можуть бути послаблені", – сказала Сугандха Сачдева, засновниця дослідницької фірми SS WealthStreet з Нью-Делі.
Після переговорів у Швейцарії міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що його країна домоглася винятків для експорту нафти та нафтохімічної продукції, звільнення деяких заморожених активів та запуску плану реконструкції та розвитку Ірану.
"Такий розвиток подій дозволить майже 1,5 мільйона барелів іранської сирої нафти на день повернутися на міжнародні ринки, що значно покращить світову доступність постачання у той час, коли зростання попиту залишається помірним", – сказала Сачдева.
18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на завершення війни на Близькому Сході. Підписання відбулося у дистанційному форматі.
Згідно з документом, США та Іран зобов'язуються негайно припинити всі військові операції, зокрема бойові дії на території Лівану, а також утримуватися від застосування сили чи погроз один одному в майбутньому. Проєкт передбачає укладання остаточної угоди протягом 60 днів.
22 червня Іран і США узгодили дорожню карту, яка має привести до фінальної угоди протягом 60 днів. Про це за підсумками першого раунду переговорів у Швейцарії заявили посередники — Катар і Пакистан.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість гарантуванню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що розпочаті 28 лютого бойові дії між США та Іраном припинилися. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.
23 травня Трамп повідомив, що провів переговори з лідерами Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну щодо меморандуму про взаєморозуміння стосовно миру з Іраном. За його словами, сторони значною мірою узгодили угоду, яка, серед іншого, передбачає відкриття Ормузької протоки.