28 травня, Сейм Латвії проголосував за затвердження уряду Андріса Кулбергса. Його уряд працюватиме до 3 жовтня, коли у Латвії пройдуть парламентські вибори.
Про це повідомляє латвійське видання Delfi.
Уряд сформувала коаліція партій "Об'єднаний список", "Нова Єдність", Союз "зелених" та "селян" та Національне об'єднання.
Delfi повідомляє, що новий уряд більш націонал-консервативним і традиційним, що дотримується традиційних цінностей, адже саме такі партії його сформували.
Новообраний премʼєр-міністр Андріс Кулбергс заявив, що обов'язок уряду — дбати про безпеку Латвії: зовнішню, економічну, енергетичну, а також безпеку людей усередині країни. Він прагне, щоб його уряд запамʼятали за "швидкість та відповідальність".
"Без безпеки не буде економіки, а без економіки не буде безпеки. Хорошим прикладом цього, за його словами, є Україна — країна навіть за умов війни здатна виробляти, впроваджувати інновації та експортувати. Є чому повчитися", — сказав Кулсберг перед парламентом Латвії.
14 травня прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня подала до Сейму країни заяву про звільнення. Увесь латвійський уряд далі виконував обов'язки як тимчасовий.
Що цьому передувало
У ніч проти 7 травня невідомі безпілотники порушили повітряний простір Латвії з боку РФ. Повітряні сили країни повідомили про падіння двох дронів.
Міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасово повіреного у справах Росії, аби вручити ноту протесту із засудженням інциденту з падінням дронів на території країни.
На цьому тлі очільник Міноборони країни Андріс Спрудс 10 травня подав у відставку.
Як повідомляв латвійський мовник LSM 13 травня очільник МВС країни Ріхардс Козловскіс із партії "Нова єдність" заявив, що Сіліня не має наміру йти у відставку через інцидент. Водночас у парламенті зростала підтримка можливого вотуму недовіри уряду. Зокрема, лідер фракції "Прогресивні" Андріс Шуваєвс припускав, що Кабмін може втратити підтримку вже під час голосування 14 травня.
Опозиція намагалася прискорити процес відставки уряду, використавши процедурний механізм у Сеймі, який дозволяв винести питання без очікування п’ятиденного терміну. План полягав у тому, щоб домогтися відставки, підтримавши одну з пропозицій щодо Сіліні, включених до незавершеного засідання 7 травня. Таким чином латвійські депутати можуть негайно, не чекаючи п'яти днів, подати клопотання про відставку.
Однак вже вранці на прохання прем'єр-міністерки було оголошено годинну перерву до 10:00. Коли засідання відновилося, спікер Сейму не надав жодних пояснень щодо причин перерви. В цей час очікувався виступ Сіліні, яка скасувала його й провела пресконференцію в Кабінеті міністрів, де й оголосила про свою відставку.