Перейти до основного змісту

Цікаве про мусейони: як люди створили "Будинок муз" і яка нам користь від музеїв

.

18 травня — Міжнародний день музеїв. Ми вже розповідали про найдивовижніші музеї України, та онлайн-музеї. На черзі – низка цікавих фактів про створення перших мусейонів, про науково доведену користь відвідування музеїв для здоров'я та про те, що Україна – рекордсмен за кількістю музеїв у світі.

Будинок муз

Слово "музей" походить від грецького "museum", що в перекладі означає "будинок муз"– у стародавній Греції це були храми, присвячені музам і мистецтвам, які вони надихали.

У перших століттях нашої єри, наприклад, у роботах письменника Афінея термін набуває сучасного значення: "Мусеєм Еллади" образно іменуються Афіни, в яких зберігалась величезна кількість статуй, картин, книг та інших культових й історичних пам'ятників.

Згодом museum стали називати будь-яку колекцію дорогоцінних експонатів, а ще через століття це поняття стало позначати місця, в яких колекції перебувають.

Перший музей

Перший мусейон був заснований у 290 році до нашої ери в стародавній Александрії. За кілька десятків років після відкриття він став, кажучи сучасною мовою, академмістечком – з житловими приміщеннями для вчених, кімнатами для роботи, залами для лекцій, прогулянок і спільних трапез.

В мусейоні були ботанічний і зоологічний сади, астрономічна обсерваторія і Александрійська бібліотека, яку людство втратило. Для неї побудували окрему величну будівлю, з чотирьох боків оточену колонами, між якими стояли статуї письменників і вчених.

При бібліотеці працював великий штат перекладачів і переписувачів, саме тут книги почали систематизувати по розділах, започаткувавши каталог.

Накопичені в Афінському, а потім і в Александрійському мусейоні колекції стали забезпечувати освітній і дослідницький процес. Мусеї могли бути й місцями дозвілля, оскільки це приваблювало публіку. У цьому значенні термін наближений до сучасного трактування музеїв:

Установи, які займаються збором, вивченням, зберіганням і експонуванням предметів – пам'яток природної історії, матеріальної та духовної культури, – а також просвітницькою та популяризаторською діяльністю.

Публічні музеї

Основою для створення першого відкритого у світі музею стала колекція античних бронзових скульптур, яку передав в дар громадянам Риму у 1471 році тодішній очільник церкви папа Сікст IV.

Три століття колекція знаходилася у Капітолійському музеї, доступ до якого був обмежений. І лише у 1734 році Климентій XII зробив музей публічним, підкреслив, що мистецтво має бути загальнодоступним.

Капітолійські музеї в Римі.

Створення музеїв як спеціалізованих установ для демонстрації колекцій відноситься в кращому випадку до XVIII століття. Першим таким музеєм був Британський музей в Лондоні – у 1753 році він відкрив двері для публіки і залишається №2 у списку найпопулярніших музеїв сучасності.

Британський музей в Лондоні.

Паризький Лувр, який є найвідвідуванішим музеєм світу – близько 9 млн осіб на рік, - став загальнодоступним після революції 1789 року, коли народу були представлені колекції, зібрані французькими королями.

Паризький Лувр. facebook

Користь музеїв для людини

Крім чисто освітньої функції, музеї мають широкий спектр впливу на людину і суспільство – і це доведено науковими дослідженнями.

1. Один або два культурні заходи на рік знижують ризик ранньої смертності на 14%, кажуть вчені з Університетського коледжу Лондона, оскільки культурне дозвілля виключає сидячий спосіб життя, який є причиною багатьох серцево-судинних захворювань.

Вчені проаналізували досвід більш ніж 6710 осіб у віці 50 років і старше. З'ясувалося, що чим частіше людина відвідує музеї, виставки, оперу і театри, тим краще для її здоров'я. Якщо робити це регулярно, то ризик передчасної смерті знижується на 31%.

2. Музеї зменшують тривожність, ризик виникнення депресії та роблять нас менш самотніми.

3. Розвиток музейної індустрії впливає на економіку країни. Для прикладу візьмемо оцінку Американського альянсу музеїв, згідно з якими музеї в США щорічно вносять в економіку країни 21 млрд доларів, а відвідувачі історичних місць і культурних пам'яток залишаються в країні на 53% довше і витрачають на 36% більше грошей, ніж інші туристи.

В Україні таких даних немає, але питання збитковості українських музеїв - тема, яка обговорюється постійно на рівні музейників, державних грантових організацій у сфері культури, уряду і так до президента. І це дивно, бо Україна – рекордсмен за кількістю музеїв.

Україна – рекордсмен за кількістю музеїв

Це може здатися неймовірним, але сьогодні в Україні нараховується близько п’яти тисяч різноманітних музеїв - близько 3500 музеїв у державній чи комунальній власності, інші - приватні, кількість яких за останні роки збільшилась удвічі.

Під ім'ям Босха працювала майстерня. Історія реставрації твору, що зберігається в Україні

Для порівняння, в Німеччині є 3200 музеїв, у Британії – 2200, у Франції – 1900, в Італії – 1800. При цьому лише 470 українських музеїв перебувають в державній та комунальній власності. У них зберігається майже 12 млн музейних предметів державної частини музейного фонду України, проте експонується лише десята частина цього багатства.

Попри величезну галузь, яка є Україна, музеї не мають єдиного керівного органу, який би вів статистичні дані, надавав фахову допомогу, відстоював інтереси. Але "українська музейна проблема" полягає не лише в тому, що держава не може організувати реформу, ефективний менеджмент та забезпечити пристойну інфраструктуру навколо музеїв, наприклад, дороги, а ще й у музейних працівних, серед яких багато тих, які звикли працювати, як є.

Музей писанкового розпису в Коломиї. Суспільне Карпати

Незвичайні музеї України

Серед величезної кількості українських музеїв теж можна знайти вельми специфічні приклади:

“Музей гуцульської магії” знаходиться у селищі Верховина у Івано-Франківській області. Але це не “музей” у звичному розумінні, а швидше невелика хатинка на території відпочинкового комплексу “Водограй Карпат”.

Експозиція створена для презентації місцевих традицій та діяльності гуцульських чародіїв, мольфарів, знахарів тощо. Тут треба затриматися, відпочити й насолодитись атмосферою, бо всім давно відомо, що Карпати – це український "Твін Пікс".

Музей гуцульскої магії.

У 2015 році колекція Музею історії туалету в Києві отримала сертифікат від Книги рекордів Гіннеса як “найбільша колекція сувенірних унітазів”. Як усе це виникло, хто придумав та яку еволюцію пройшов сучасний унітаз?

В музеї на вас чекає багато відкриттів та нових загадок, а сам він побудований за хронологічним принципом: від найперших доісторичних "нужників" до новітніх туалетів із сенсорним керуванням.

Музей історії туалету в Києві.

У світі всього два музеї мікромініатюр — в невеличкому гірському князівстві Андорра та в Києві. Один із найвідоміших експонатів столичного Музею мініатюр Миколи Сядристого – найменший у світі робочий електромотор (1/20 мм³): він майже в 20 разів менший за макове зернятко.

Що цікаво, усі експонати – це робота рук однієї людини, Миколи Сядристого. Серед відомих на увесь світ творів Миколи – троянда у людській волосині, наймініатюрніша книга у світі (ілюстрований Кобзар розміром 0,6 мм), та ціла композиція "Ластівки", розміщена у вушку звичайної голки.

Музей мініатюр Миколи Сядристого в Києві.

Найнезвичніші музеї світу

Музеї – це не завжди про історію, картини, скульптури, тому складно уявити, щоб хтось не знайшов собі розвагу до смаку. Щоб охопити максимальну кількість дивних (в хорошому сенсі) музеїв, ми не будемо зупинятися конкретно, а складемо невеликий список:

  • Хорватія може похвалитися відразу декількома унікальними музеями. Наприклад, в Загребі існує Музей розірваних стосунків, куди ви можете привезти особисті речі, залишені колишніми коханими.
  • У тому ж Загребі відкрили перший у світі музей похмілля, в якому експонати розповідають реальні історії людей, які хильнули зайвого.
  • У місті Кюріц (Німеччина) знаходиться досить незвичайний Музей брехні, директор якого – Райнхард Цабка – пишається та абсолютно не приховує те, що всі експонати його музею підроблені. У своєму минулому він був відомим художником, тому вважає що грань між правдою і брехнею дуже тонка, особливо якщо це стосується мистецтва. Де ще можна побачити за склом вуса Гітлера або улюблену швабру Йосипа Сталіна?
Музей брехні в Кюріц, Німеччина.
  • В американському місті Дадем існує Музей поганого мистецтва – приватний музей, мета якого – “відзначати праці художників, чиї роботи не були оцінені в жодному іншому музеї”. Його постійна колекція містить близько 500 творів мистецтва "занадто поганого, щоб бути проігнорованим".
Музей поганого мистецтва.
  • В іспанському містечку Л'Асплуга-да-Франкулі під Таррагоною відкрився El Museu Particular. В його залах неможливо загубитися, а серед експонатів можна побачити лише один предмет (кожен місяць різний).
  • В Японії є музей, повністю присвячений камінням, які схожі на обличчя. На виставці представлено понад 1700 каменів, серед яких є камені, схожі на інопланетян і Елвіса Преслі.
Музей каміння.

У 2020 році завдяки інтернету необов'язково навіть вставати з дивана, щоб відвідати який-небудь музей, принаймні віртуально. У мережі вже відкриті тури по Версалю і Музею назв Wi-Fi-мереж. А в Instagram можна побувати в цифровому Музеї штанів, чия "колекція" налічує понад 1600 публікацій.

Читайте також

8 дивовижних музеїв України, які варто відвідати хоча б раз у житті

Не виходячи з дому. Добірка онлайн-музеїв з різних частин світу

Як і де українські художники створюють виставки. Короткий огляд альтернативних мистецьких просторів

Топ дня
Вибір редакції