Ексклюзивний коментар лідерки збірної України для Суспільне Спорт.
Українська борчиня вільного стилю Ірина Коляденко повернула собі звання чемпіонки Європи, вигравши "золото" в албанській Тирані у ваговій категорії до 65 кг.
27-річна Коляденко — незмінна призерка континентальної першості. З 2020 року українка не брала участь лише в одному чемпіонаті Європи — 2022-го, який стартував за місяць після початку повномасштабного російського вторгнення. На решті ж зібрала вже шість нагород різних ґатунків.
Чемпіонство 2026 року — четверте у кар'єрі Коляденко, здобуте за п'ять років після дебютного європейського титулу в 2021-му. Як відрізняються враження від цих перемог, борчиня розповіла в ексклюзивному коментарі для Суспільне Спорт:
"Кожна перемога має свій смак, як то кажуть. Кожна золота медаль і взагалі кожна нагорода, мабуть, відрізняються емоційно. Ти або маєш сили радіти, або не маєш сил, якщо чесно".
"Останні роки, я мабуть, не можу сказати, що прям так емоційно радію, як першим нагородам. Просто емоційно трішки втомлююся. І навіть те, що відбувається в нас у країні, все одно емоційно виснажує. Дає про себе знати от у таких моментах. Здається, маєш радіти, емоції мають бути, але їх немає. Тому що вони просто вже виснажені — як гарні, так і погані. Тому кожна перемога має свій смак".
Шлях турнірною сіткою до "золота" Коляденко пройшла через три сутички — і в жодній не поступалася навіть одним балом. Стартувала українка з перемоги над француженкою Іріс Тьєбо (10:0), після чого також із двозначною різницею здолала польку Наталію Кубати (11:0).
У фіналі Коляденко переборола "нейтральну" суперницю, чинну віцечемпіонку світу Аліну Касабієву — також із впевненим результатом без жодного втраченого бала (9:0). Таким чином Ірина повторила власне досягнення з 2024 року, коли також не поступалася очками на шляху до титулу.
"Це говорить про досвід, про ідеальну роботу з тренером — вона вирішує. Мабуть, 90% усіх перемог, які в мене є, — з тренером у команді".
"Налаштовувалася на «золото»? Так, звісно. У мене інших варіантів не було — лише «золото»".
"Звісно, досвід все ж дає про себе знати в такі вирішальні моменти, коли ти не можеш дозволити віддати навіть бал, зціплюєш зуби. Я знаю, що виграю 9:0 і можу дозволити собі віддати якусь оцінку. Не можу сказати, що це прямо характер, але спорт закалює і заточує на перемогу в кожному моменті — через це не можу [дозволити віддати бал]. Я боролася усі моменти до кінця. Це не планували — так просто вийшло".
Протягом сезону на борчинь також очікує другий міжнародний топтурнір — чемпіонат світу 2026 року, який у жовтні та листопаді прийматиме Бахрейн.
Коляденко вже гарантувала собі участь у світовій першості в статусі чемпіонки Європи. На цьому рівні українка здобувала медалі двох ґатунків — "срібло" (2019 рік) та "бронзу" (2023), проте чи планує похід за дебютним "золотом", залишає питання відкритим:
"Будемо бачити. Якщо нічого не зміниться, [планую]. Все ж вік уже також. Спортивний вік — трохи коротший. Зазвичай кажеш, що тобі 27 років всього, але якщо говорити, що я вже 18 років у професійному спорті... Не знаю, вже трохи суглоби можуть підвести в будь-який момент. Тому я не загадую на великі проміжки часу".
Окрім "золота" чемпіонату світу, в Коляденко також зупинялася за крок від титулу олімпійської чемпіонки. Найближче до цього звання Ірина підступила в Парижі, ставши срібною призеркою вагової категорії до 62 кг.
Чи задумується Коляденко над "золотом" у 2028 році? "Поки що не можу сказати. У мене ані перед Токіо такого не було, ані перед Парижем. Ще два роки [до Олімпіади в Лос-Анджелесі]. Це дуже великий час, тим паче у наших реаліях, коли тобі потрібно виживати в деякий час", — пояснює борчиня.
"Я звикла вирішувати свої задачі, скажімо так, по мірі їх настання. Там вже побачимо. Зараз був чемпіонат Європи. Далі потрібно трохи відновитися, відпочити й попрацювати вдома, тому що в мене ще є спортивний клуб — він також потребує моєї уваги. Тому поки що тут буду працювати, а там будемо бачити".
Віцечемпіон Парижа-2024 Парвіз Насібов, що представляє Україну в греко-римській боротьбі, перед наступною Олімпіадою повторює: прагне "обміняти" дві срібні нагороди цього рівня на дебютне "золото".
Зі свого боку, Коляденко також припускає, що за нагоди обміняла б унікальний титул олімпійської чемпіонки на медалі топтурнірів. "Золото" Євро-2026 стало ювілейною, вже 10-ю такою відзнакою для спортсменки.
"Думаю, що [обміняла б]. Не знаю [щодо] двох олімпійських нагород. Все-таки якось важко, щось так усередині зупиняє. Але якщо подумати, мабуть, так, я б обміняла би всі свої нагороди".
"Ми вже з тренером підраховували — десять європейських і світових нагород загалом. На одну олімпійську, мабуть, обміняла б. Все ж олімпійський чемпіон — це олімпійський чемпіон".
Ірина Коляденко: всі медалі українки на топтурнірах
- Олімпійські ігри: "срібло" (2024) + "бронза" (2020)
- Чемпіонат світу: "срібло" (2019) + "бронза" (2023)
- Чемпіонат Європи: "золото" (2021, 2023, 2024, 2026) + "бронза" (2020, 2025)
Євро-2026 з боротьби: як виступила збірна України
- Коляденко стала володаркою однієї з шести золотих медалей України в албанській Тирані. Усі перемоги "синьо-жовтих" здобуті у вільній боротьбі серед жінок.
- Вдесяте жіноча збірна України виграла командний залік чемпіонатів Європи з боротьби. У ньому "синьо-жовті" незмінно фінішують першими на чотирьох турнірах поспіль — з 2023 року.
- Шість золотих медалей дозволили Україні фінішувати на першій позиції в загальному медальному заліку чемпіонату всіх дисциплін — це сталося вперше в історії.
