Атомний підводний човен Королівського флоту Великої Британії HMS Anson із ракетами Tomahawk прибув до північної частини Аравійського моря. Це дає змогу швидко реагувати на загрози, зокрема з боку Ірану.
Про це повідомляє Daily Mail з посиланням на джерела.
За словами співрозмовників, HMS Anson вийшов з порту в Перті 6 березня і вже зайняв визначені позиції. Підводний човен озброєний крилатими ракетами Tomahawk Block IV та важкими торпедами Spearfish, що дозволяє завдавати ударів на великій відстані. У разі ескалації конфлікту Велика Британія отримує можливість швидко реагувати на загрози, зокрема з боку Ірану.
"Anson буде тихо ховатися. Прем'єр-міністру та командувачу морських операцій повідомлять, де вона знаходиться, і, звичайно ж, Службі підводних човнів, але її місцеперебування не буде широко відоме", — розповіло джерело.
Міністерство оборони Британії відмовилося коментувати розташування HMS Anson, заявивши, що не розкриватиме деталі поточних операцій і розгортань.
За інформацією ЗМІ, HMS Anson щодоби піднімається ближче до поверхні для зв’язку з командуванням у штаб-квартирі PJHQ у Нортвуді (Лондон). У разі рішення про атаку наказ про відкриття вогню може надати керівник спільних операцій після схвалення прем’єр-міністра.
Це відбувається на тлі рішення британського прем’єра Кіра Стармера дозволити США використовувати британські бази для ударів по іранських об’єктах, зокрема для захисту судноплавства в районі Ормузької протоки.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.