Міністр закордонних справ Німеччини Йоханн Вадефуль заперечив участь Німеччини у гарантуванні безпеки Ормузької протоки, до якої закликав президент США Дональд Трамп.
Про це повідомляє Tagesschau.
"Ми не братимемо участі у цьому конфлікті", — заявив Вадефуль.
Міністр також зазначив, що США та Ізраїль повідомили йому про те, що їхні атаки були спрямовані на знищення військового потенціалу Ірану, зокрема його ядерної та ракетної програм. Німеччина розраховувала отримати інформацію про досягнення цієї мети.
"Тоді ми будемо дуже раді взяти участь у переговорах. Безпека в Ормузькій протоці та Червоному морі може бути забезпечена лише шляхом переговорів", — зазначив він.
Щодо можливого розширення військово-морської місії ЄС "Аспідес" до Ормузької протоки, Вадефуль сказав, що він "дуже скептично" ставиться до того, чи зможе вона створити більшу безпеку в протоці, оскільки місія "неефективна" в Червоному морі, де вона фактично базується.
Він також заявив, що безпеку можна гарантувати лише за умови, що військовий конфлікт "можна розв'язати в принципі". Міністр визнав, що війну не передбачали і що "не зовсім зрозуміло", коли вона закінчиться.
Вадефуль наголосив, що Європа завжди надає конструктивну підтримку, коли йдеться про гарантування безпеки морських шляхів.
"Але я не бачу ні негайної необхідності, і точно не бачу необхідності для участі Німеччини. Наша вимога до США та Ізраїлю полягає в тому, щоб вони тримали нас в курсі подій і повідомляли нам, які конкретні цілі вони досі переслідують, а потім обговорювали з нами, як завершити цю війну", — сказав він і додав, що всі в регіоні очікують активної ролі Німеччини.
13 березня Трамп звернувся до низки країн Європи та Азії із закликом направити військові кораблі до Ормузької протоки для спільного патрулювання.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.