Перейти до основного змісту

Сенат США не підтримав зупинку тих бойових дій проти Ірану, які раніше не погоджував Конгрес

Стовп диму піднімається після удару по Тегерану, Іран, 4 березня 2026 року. Getty Images/AFP/ATTA KENARE

Сенат Сполучених Штатів не проголосував за резолюцію, яка вимагає вивести армію США з бойових дій проти Ірану, якщо ці операції не були санкціоновані Конгресом.

Це випливає з трансляції голосування в Сенаті.

Цю резолюцію запропонували понад 20 демократів наприкінці січня. Вона пропонувала зобов'язати президента Дональда Трампа вивести збройні сили США з бойових дій на території Ірану або проти Ірану, якщо не було ухвалене рішення про оголошення війни або дозвіл на застосування військової сили з цією метою.

Зміст резолюції, як зазначається, не передбачав заважати американцям захищатися від нападу на США, його персонал чи об'єкти в інших країнах.

47 сенаторів підтримали цю резолюцію, але 52 проголосували проти.

CNN пояснює, що навіть якби Сенат прийняв цю резолюцію, далі потрібно було б пройти повний процес внесення поправок у Сенаті, перш ніж перейти до голосування за законопроєкт у Палаті представників. А потім, ймовірно, треба було б подолати вето Трампа, для чого необхідні дві третини голосів.

Напередодні Трамп надіслав офіційне повідомлення Конгресу, в якому обґрунтував військову операцію США проти Ірану. Серед іншого він стверджує, що іранська влада становить загрозу для нацбезпеки Америки та спонсорує "тероризм" у світі.

Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану

28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.

На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.

У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".

28 лютого Трамп написав, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).

1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.

2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.

3 березня, за даними джерел видання Iran International, Асамблея експертів Ірану обрала нового верховного лідера країни. Ним став Моджтабу Хаменеї, син загиблого аятоли Алі Хаменеї.

Топ дня
Вибір редакції