Найбільша фракція Європарламенту — Європейська народна партія (ЄНП) — заявила, що торгівельна угода з США неможлива на цьому етапі через погрози американського президента Дональда Трампа щодо Гренландії.
Про це повідомляє Bloomberg.
"ЄНП виступає за торгівельну угоду між ЄС та США, але з огляду на погрози Дональда Трампа щодо Гренландії, схвалення на цьому етапі неможливе", — написав у соцмережах президент Європейської народної партії Манфред Вебер. Він додав, що угоду про зниження мит на американські товари треба призупинити.
Торгівельна угода, яку президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уклала з Трампом влітку 2025 року, вже частково імплементована, але потребує схвалення Європарламенту. Якщо депутати від ЄНП приєднаються до лівих фракцій, вони матимуть достатньо голосів для блокування угоди.
Угода передбачала 15% американські мита на більшість товарів з ЄС в обмін на скасування Євросоюзом мит на американські промислові товари та деяку сільськогосподарську продукцію. Фон дер Ляєн, яка контролює торгівельні переговори від імені ЄС, уклала угоду, щоб уникнути торгівельної війни з Трампом.
17 січня Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку США. Він заявив, що мита зростуть до 25% та залишатимуться, доки США не куплять Гренландію.
Голова торгівельного комітету Європарламенту Бернд Ланге закликав призупинити роботу над імплементацією угоди з США та застосувати найпотужніші інструменти торгівельного тиску. Цей механізм ніколи раніше не використовували — він може передбачати мита, нові податки на технологічні компанії або обмеження інвестицій у ЄС.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
