Сьогодні у стрічках Instagram та TikTok дедалі частіше можна побачити зірок та інфлюенсерів зі сріблястим або сірим кольором волосся.
Ще зовсім нещодавно жіноча сивина сприймалася як щось неприйнятне, чого варто соромитися. Компанії — виробники фарб для волосся роками заробляли на цьому комплексі неймовірні статки. Та завдяки зіркам й інфлюенсерам, які не побоялися першими з’явитися на публіці з природною сивиною, вона перетворилася на повноцінний б’юті-тренд.
У цьому матеріалі Суспільне Культура розкаже, як сивину сприймали у різних культурах та історичних періодах, коли вона перетворилася на недолік для жінок, а також кому ми завдячуємо тим, що сьогодні цей колір став одним із найпопулярніших і найбажаніших б’юті-виборів.
Чому виникає сивина
Колір волосся людини визначається пігментом меланіном, який виробляється меланоцитами — спеціальними клітинами у волосяних фолікулах.
Існує два основні типи меланіну: еумеланін, що надає волоссю темних відтінків і феомеланін, який відповідає за світлі та руді тони.
Меланін виконує значно ширшу роль в організмі людини та відповідає не лише за колір волосся, а й за колір шкіри та очей, а також захищає клітини від шкідливого впливу ультрафіолетового випромінювання. Через низку біологічних причин меланоцити зменшують або повністю припиняють вироблення меланіну й нове волосся росте без пігменту та виглядає сивим або білим.
Найчастіше сивина з'являється внаслідок природного старіння. Та якщо в родині рання сивина була поширеним явищем, ймовірність її прояву в молодому віці значно зростає для нащадків. Саме тому хтось сивіє після 40 років, а хтось — ще в підлітковому або юнацькому віці.
Прискорювати появу сивини може також хронічний стрес, дефіцит певних мікроелементів, порушення роботи імунної системи, аутоімунні захворювання, а також зовнішні чинники, такі як забруднення довкілля або надмірне ультрафіолетове випромінювання.
Сиве волосся в історії
Протягом історії сиве волосся сприймалося по-різному залежно від часу, культури та соціального статусу.
У Античній Греції та Римі старші люди із сивими волоссям часто мали повагу спільноти, їхні поради цінували, а сивина слугувала видимим маркером життєвого досвіду та статусу в громаді.
У давньоіндійській культурі, зокрема в індуїзмі та джайнізмі, сиве волосся символізувало не лише фізичне старіння, а й набуті знання, тлінність життя та усвідомлення неминучості змін.
У багатьох корінних народів Північної Америки сиві люди вважалися мудрими наставниками й духовними провідниками, до яких зверталися за порадою та знаннями.
У біблійних текстах сивина трактується як символ честі та благословення. Зокрема, у Книзі Притч Соломовнових зазначено, що "сиве волосся — це вінець слави", а а в Книзі Левит міститься настанова: "Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!".
У Європі епохи Ренесансу та Бароко серед аристократії популярними стали пудровані перуки білого або сірого кольору, які означали багатство, високий статус і стиль власників. Це зміщувало значення сивого волосся від природної ознаки віку до модної тенденції, яку наслідували навіть молоді люди.
Винайдення фарби для волосся та реклама
Двадцяте століття стало переломним у сприйнятті сивого волосся. Якщо в попередні епохи сивина могла означати мудрість, статус та життєвий досвід, то з розвитком масової культури й індустрії краси вона перетворилася на "проблему", яку потрібно негайно виправляти. Особливо якщо мова йшла про жінок.
У 1907 році французький хімік Ежен Шюллер створив перший безпечний хімічний препарат для фарбування локонів. Він заснував власну компанію, яка мала назву "Французька компанія нешкідливих фарб для волосся", і вже за кілька років його продукт почав масово поширюватися серед перукарів. З цього моменту починається історія великої косметичної індустрії, яка згодом перетворилася на компанію L’Oréal — бренд, який і сьогодні залишається одним зі світових лідерів у виробництві фарб та доглядових засобів для волосся.
У 1930-х роках американська компанія Clairol почала продавати фарбувальні засоби через салони краси, а вже у 1956 році вивела на ринок продукт Miss Clairol Hair Color Bath, який зробив фарбування волосся доступним для використання в домашніх умовах.
До середини ХХ століття в суспільстві існував стереотип, що такими фарбами користуються акторки, моделі або "не надто пристойні жінки", але аж ніяк не домогосподарки. Саме в цьому контексті копірайтерка Ширлі Полікофф вигадала для Clairol знаковий рекламний слоган Does she color her hair or doesn’t she? ("Вона фарбує волосся чи ні?"), який дозволяв жінкам змінювати колір волосся, не порушуючи "соціальних норм".
Рекламні кампанії 1950–1960-х років наполягали на тому, що фарбоване волосся має виглядати максимально природно. За декілька років частка жінок, які це робили, зросла з кількох відсотків до десятків, а зміна кольору остаточно закріпилася як соціально прийнятна й масова практика.
Також у 1960-х роках Clairol розширив асортимент і створив продукт Nice’n Easy — шампунь-фарбу, яку можна було наносити так само легко, як шампунь. Лінійка була спрямованою на жінок, які хотіли приховати сивину чи змінити колір.
Культ молодості в кіно та стигматизація жіночого старіння
Голлівуд ХХ століття відіграв ключову роль у формуванні негативного образу сивини. Кіноіндустрія працювала за жорсткими правилами — акторка мала залишатися молодою якомога довше або зникнути з екранів.
Для жінок сиве коріння або прядки в кадрі були табуйованими. Студії часто додавали в контракти неофіційні чи прямі вимоги фарбувати волосся, тримати його в ідеальному стані та приховувати будь-які ознаки старіння. Для акторок такі процедури стали професійною необхідністю, а не вибором.
Одна з найвідоміших зірок Голлівуду 1940-х Ріта Гейворт за свою кар'єру декілька разів змінювала колір волосся, що стало частиною її образу, і саме кіностудія працювала над її іміджем. Вона регулярно фарбувала волосся для ролей і для підтримання молодого вигляду, навіть коли сивина була незначною.
Для Мерилін Монро фарбування в блонд було щотижневою рутиною, щоб підтримувати ефект "вічної молодості", а кожен її візит до кіностудії супроводжувався перевіркою волосся на відсутність сивини чи темних коренів.
Вік визначає ролі?
Жінки після 40–45 років часто знімалися лише в другорядних ролях, а ті, у кого з'являлася сивина, зазвичай втілювали образи бабусь, старших родичок або комічних героїнь. Тоді як чоловіки із сивиною часто отримували ролі розумних, солідних та досвідчених персонажів.
Американська акторка Глініс Джонс здобула світову популярність завдяки культовій ролі Мері Поппінс. У молодості вона переважно грала образи активних, харизматичних і привабливих жінок. Проте з 1980-х років на екрані Джонс дедалі частіше з'являлася в ролях "типових бабусь" — другорядних персонажок із сивим волоссям, характерною говіркою та типовою, клішованою поведінкою.
Одним із прикладів стала бабуся Елсі у фільмі "Поки ти спав" (1995), де Джонс зіграла гостру на язик, але люблячу літню жінку, що повністю відповідала усталеному голлівудському стереотипу.
Шістдесятичотирирічна Елізабет Макговерн, зірка серіалу "Абатство Даунтон", вважає, що Голлівуд досі залишається сексистським, особливо стосовно жінок старшого віку. За її словами, після певного віку акторкам пропонують дуже обмежені ролі — здебільшого образи алкоголічок, жінок із хворобами або деменцією, а також "милих бабусь", які в'яжуть.
"Я насправді не бачу, щоб багато жінок літнього віку грали ролі. Звичайно, є деякі винятки, і вони завжди були, але не думаю, що це змінилося", — сказала вона.
До кінця XX століття сивина почала поступово переставати бути небажаною. Друга хвиля фемінізму (1960–1980) зосереджувалася на правах жінок на роботу, освіту й рівність у суспільстві, але також ставила під сумнів стандарти краси та вікові ролі у культурі та масових медіа.
Нові стандарти краси
У 2000‑х роках у суспільстві все ще домінувала думка, що зі старінням і сивиною треба боротися. Проте вже в середині десятиліття журналісти та критики почали помічати, що індустрія просуває молодість як стандарт краси, а сивину подає як щось, чого варто соромитися або приховувати.
У 2008 році виходить фільм "Знявши капелюха", де 93‑річна сивоволоса модель Мімі Ведделл зіграла саму себе. Вона танцює, бере участь у модних фотосесіях і веде активне життя в Нью‑Йорку, демонструючи, що сивина та старість зовсім не обмежують її можливості.
У тому ж році починає виходити серія коротких документальних фільмів під назвою "Краса старіння", у яких старші жінки з сивим волоссям показують своє насичене життя, займаються улюбленими справами та надихають своєю енергією.
Водночас у Голлівуді з'являються акторки, які не приховують сивину. Зокрема, Меріл Стріп почала з'являтись із трохи відрослими сивими коренями на публіці. Це стало важливим кроком, адже Стріп — одна з найвпливовіших акторок індустрії.
Започаткування тренду
Однією з перших, хто гучно заявили, що сиве волосся може бути красивим, стала супермодель та муза модного дому Chanel — Крістен Макменамі. Довгий час вона носила каштановий або насичений чорний колір волосся, але з 2010 року почала з'являтися на обкладинках журналів та на модних заходах із довгими сивими локонами. Її образ викликав захоплення у фанатів і фешн‑експертів та став одним із перших сигналів того, що сивина може бути модною, стильною та виразною.
"Причина, чому я посивіла, полягала в тому, що я не думала, що колись знову працюватиму. Я хотіла спростити собі життя. Я не хотіла постійно бігати до салону, щоб зафарбувати корені. Я не очікувала, що це чудово виглядатиме, це була випадковість. Але тепер я хочу допомогти людям усвідомити, що можна бути старше 50 і все ще бути крутими. Тобі не потрібно підлаштовуватися під правила…" — говорить Макменамі.
У 2014 році американська акторка Даян Кітон вперше на публіці показала своє сиве волосся на церемонії вручення премії "Золотий глобус". Її зовнішній вигляд привернув увагу ЗМІ та соцмереж, а рішення показати натуральний колір волосся надихнуло інших жінок.
Сама Даян Кітон зізналася, що любить свій природний відтінок і не планує його приховувати під фарбою, адже справжня краса, на її думку, полягає у тому, як людина проявляє себе зсередини.
Одним із найяскравіших моментів церемонії вручення "Оскар" у 2020 році став вихід Джейн Фонди, яка зачарувала публіку сріблястим відтінком волосся. Її сміливий вибір порівнювали із Даян Кітон і зауважували, наскільки цей колір їй пасує. Сама жінка та її колорист наголошували, що такий ефект є результатом фарбування.
"Волосся керувало мною багато років… Чоловікам у моєму житті подобалося довге та світле волосся, а я так довго була блондинкою, що навіть не знала, який насправді мій власний колір. Я просто сказала [перукарю] Полу Макгрегору: «Зроби щось», і він це зробив", — згадувала Фонда.
Тенденцію підхопили й інші відомі люди: Гелен Міррен, Вупі Голдберг, Кеті Голмс, Енді Макдавелл та багато інших почали відкрито демонструвати сиві корені, окремі пасма або повністю натуральний відтінок цього кольору, а Сальма Гаєк назвала сивину "білим волоссям мудрості". Попри те, що траплялися й негативні коментарі від деяких користувачів мережі, це не зупинило знаменитостей від прийняття свого природного вигляду.
У продовженні культового серіалу "Секс і місто" — серіалі And Just Like That — глядачі побачили улюблених героїнь значно старшими, а вікові зміни стали принциповою частиною історії, а не деталями, які варто приховати. Хоча частина глядачів сприйняла це критично, самі творці та актори проєкту дали чітко зрозуміти, що героїні більше не зобов'язані відповідати нав'язаним стандартам краси.
Одна з головних зірок серіалу, Сара Джессіка Паркер, у своїх інтерв'ю відкрито говорила про хвилю хейту в соцмережах через її сивину як у серіалі, так і в реальному житті. Акторка зізнавалася, що саме жінки найчастіше стикаються із жорсткою критикою за будь-які зовнішні зміни, пов'язані з віком.
"У відповідь на нас звучить так багато мізогінних коментарів. Це ніколи не відбулося б стосовно чоловіка. «Сиве волосся, сиве волосся, сиве волосся. У неї що, сиве волосся?». Я сиджу поруч з Енді Коеном, у якого повністю сиве волосся, і він виглядає чудово. Чому ж для нього це нормально?" — обурювалась знаменитість.
Глобальний тренд
Починаючи з 2020-х років тенденція не зафарбовувати свій природний сірий колір ще більше набрала обертів. Як зірки та інфлюенсери, так і звичайні люди почали відкрито демонструвати сиві корені або повну натуральну довжину.
Паралельно з відрощуванням натурального волосся великої популярності набули спеціальні фарбування у відтінках сивини: попелястий, перлинний, вугільно-сірий, металік та холодне срібло. Такий вибір дозволяв як підкреслити природне сивіння, так і експериментувати з образом людям, в яких цей природний процес ще не почався.
Трендовим стало не лише повне фарбування. Все частіше можна побачити світло-сірі передні прядки, окремі локони або техніки на кшталт балаяжу в холодних сірих тонах, який є м'яким і стильним способом інтегрувати сивину в образ.
У соцмережах рух Grombre об'єднав тисячі інфлюенсерів і звичайних людей по всьому світу, які свідомо обрали сивину як символ нової естетики, свободи та прийняття себе. Вони обирали техніки фарбування або природне відростання сивини, що створює плавний, елегантний перехід від натурального кольору волосся до сріблясто-сірого.
Серед знаменитостей і публічних людей, які підтримали цей тренд — Біллі Айліш з її сріблястим волоссям, Кім Кардаш'ян і Леді Гага, які неодноразово обирали холодні сірі та металеві відтінки, а також Стейсі Лондон, чиї контрастні сиві пасма стали частиною її стилю.
Як доглядати за сивиною
Сьогодні б'юті-компанії виготовляють не лише фарби та доглядові засоби для приховування сивини, а й продукти, покликані підкреслювати будь-який її природний відтінок. У лінійках з'явилися спеціальні тонери, шампуні й маски, які нейтралізують жовтизну, додають блиску та глибини сірим локонам.
Сиве волосся, незалежно від того, натуральне воно чи пофарбоване, має свої особливості й потребує продуманого догляду. З втратою меланіну волосся часто стає сухішим, жорсткішим і більш пористим, може втрачати блиск і набувати жовтуватого або тьмяного відтінку.
Натуральна сивина зазвичай потребує посиленого зволоження та живлення. Варто обирати м'які зволожувальні шампуні й кондиціонери, регулярно використовувати поживні маски та олії для повернення м'якості й блиску.
Штучно створена сивина є більш вибагливою в догляді, оскільки зазвичай потребує попереднього освітлення. Потрібно не лише інтенсивно зволожувати таке волосся, а й регулярного відновлювати структуру. Для гарного вигляду важливо постійно підтримувати колір, відвідуючи колориста чи колористку, що коригуватиме відтінок і стан волосся, або самостійно використовуючи тонувальні маски, кондиціонери чи пігментовані засоби в домашньому догляді.
Та головний секрет красивої сивини — не в маскуванні, а в догляді. Добре зволожене, доглянуте та блискуче срібне волосся виглядає чудовим стилістичним вибором, незалежно від того, натуральне воно чи створене за допомогою фарбування.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
