Перейти до основного змісту
Правоохоронці заявили, що знайшли зброю, з якої вбили Андрія Парубія

Правоохоронці заявили, що знайшли зброю, з якої вбили Андрія Парубія

Важливо
Зброя з якої вбили Андрія Парубія
Зброя з якої імовірно вбили Андрія Парубія. Facebook/Управління СБ України у Львівській області

Правоохоронці знайшли зброю, з якої вбили Андрія Парубія. Її, за даними слідства, підозрюваний намагався заховати у спеціальному "схроні". На зброї виявлено сліди ДНК підозрюваного.

Про це повідомили в Офісі генерального прокурора та СБУ.

"У ході слідчих дій та спільних оперативних заходів виявлено й вилучено пістолет, з якого було вбито Андрія Парубія. Саме цю зброю підозрюваний намагався приховати у спеціально облаштованому "схроні", — йдеться в повідомленні Генпрокуратури.

Як повідомили в управлінні СБУ у Львівській області, для вбивства використали пістолет Макарова, який правоохоронці розшукали під час розслідування.

"Ця вогнепальна зброя з глушником була у схованці, яку зловмисник облаштував після вбивства Парубія. За результатами експертиз встановлено, що саме з цього пістолета було зроблено смертельний постріл у народного депутата. Також на зброї виявлено сліди ДНК кілера", — йдеться в повідомленні.

Правоохоронці знайшли зброю з якої вбили Андрія Парубія
Місце, де знайшли зброю. Facebook/Управління СБ України у Львівській області

Також під час слідчо-оперативних дій отримано відеозапис, на якому кілер облаштовує схрон з пістолетом у лісовій місцевості та "звітує" про це своєму кураторові з РФ.

"За попередніми даними, знайдену зброю надалі планували використати для вчинення інших замовних убивств на території України", — додали у СБУ.

Також, за даними Офісу генпрокурора, отримано нові докази, які свідчать про вчинення підозрюваним не лише умисного вбивства, а й низки тяжких злочинів проти основ національної безпеки України.

Відтак дії підозрюваного кваліфікували ще за двома статтями — ч. 2 ст. 111 КК України (державна зрада) та ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК (виправдовування та глорифікація збройної агресії РФ).

"Слідством встановлено, що підозрюваний діяв на користь спецслужб Російської Федерації в умовах воєнного стану: передавав ворогу інформацію про розміщення та переміщення підрозділів Збройних сил України; надавав розвідувальні матеріали для координації диверсійної діяльності", — мовиться у повідомленні.

Також правоохоронці задокументували факти публічного виправдовування агресії РФ, глорифікації дій держави-агресора та заперечення факту війни, розпочатої у 2014 році.

Слідчі дії у справі тривають.

Що відомо про вбивство Андрія Парубія

30 серпня у Львові вбили колишнього спікера Верховної ради, чинного нардепа від "Європейської Солідарності" Андрія Парубія. Це сталося на вулиці Єфремова. Від вогнепальних поранень нардеп загинув на місці.

Як повідомляли джерела Суспільного, стрілець був одягнений як кур'єр служби доставки. За даними джерел, він використовував електровелосипед. Нападник підійшов до Парубія і близько восьми разів вистрілив у нього, після чого поїхав із місця злочину.

Для пошуку стрільця оголосили спецоперацію "Сирена", повідомляли в Офісі генпрокурора. Львівська обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом умисного вбивства.

Очільник Львівської обласної прокуратури Микола Мерет за кілька годин після вбивства політика повідомив, що відсутні будь-які відомості, які б пов'язували вбивство Ірини Фаріон та Андрія Парубія. Наразі розглядають кілька версій, зокрема, і російський слід.

Вночі 1 вересня Володимир Зеленський повідомив про затримання ймовірного вбивці Андрія Парубія на Хмельниччині. Правоохоронці отримали перші свідчення чоловіка.

1 вересня 52-річному львів'янину, якого затримали у справі про вбивство Андрія Парубія, вручили підозру. Його дії кваліфікували за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) та ч. 1 ст. 263 (Незаконне поводження зі зброєю). Максимальне покарання, яке загрожує підозрюваному — позбавлення волі на строк до 15 років.

Правоохоронці розглядають різні мотиви вбивства, зокрема і замовлення російських спецслужб.

3 жовтня Михайлу Сцельнікову повідомили про підозру у державній зраді. СБУ зібрала докази про те, що підозрюваний діяв на замовлення спецслужб Російської Федерації. Йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Максимальне покарання — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі підозрюваний — Михайло Сцельніком, перебуває під вартою. Він також зізнався у скоєнні вбивства.

Топ дня
Вибір редакції
На початок