Міністерство соціальної політики розробило законопроєкт, який передбачає, що право монетизації пільг на проїзд передадуть місцевій владі. Аналітик Асоціації міст України з питань соціального захисту Назар Миколюк в ефірі Українського радіо пояснив, чому цим питанням мають опікуватися громади.
“На нашу думку, сталися речі, які є незаконними. Тобто пільги надаються за принципами екстериторіальності – людина може приїхати в будь-яку громаду і користуватися пільгами, які фінансуються з місцевого самоврядування. На сьогодні 80% бюджетів є дотаційними – не мають достатніх коштів, відповідно і забезпечити пільговий проїзд вони теж не можуть. Це питання ми активно підіймали перед Кабінетом міністрів України і було вирішено шукати шляхи вирішення цих проблем. Одна з них, на думку Мінсоцполітики, це – монетизація цільового проїзду”, — розповів Миколюк.
У 2020-му році було кілька варіантів цього законопроєкту, але, зауважує експерт, є два вирішення проблеми: “перший – держава повертає фінансування в державний бюджет, другий – держава надає право місцевим органам самоврядування вирішувати порядок, обсяг і об’єм цих пільг”.
За його словами з 2018 року передбачено можливість надання пільг у частині проїзду у грошовій формі.
“Відповідно, Кабмін має розробити порядок їх надання. У нас був такий порядок, але судом він був визнаний нечинним. Наскільки я знаю, жодна територіальна громада не скористалася правом монетизації цих пільг, бо це дуже дорого для них”, — зазначив експерт.
Крім того, за його словами, в Україні за законом гарантоване право на пільговий проїзд має близько 2,5 мільйон громадян.
“Пільги надаються виключно законами України, але в 1990-х роках Кабмін прийняв ще 2 постанови, які на сьогодні не хочуть скасувати. Відповідно, органи місцевого самоврядування можуть і не возити безкоштовно пенсіонерів", — пояснив Миколюк.
Наразі на безкоштовний проїзд мають право: чорнобильці, інваліди 1, 2 групи, учасники війни, ветерани війни і деякі інші категорії громадян. Однак, лише половина з них користується пільговим проїздом.
“Тобто, вони, отримавши гроші, будуть їх використовувати для інших речей. Це – з одного боку і є мета монетизації – громадянин сам вирішує як ними розпорядитися чи проїхати на таксі, чи щось купити. Бо нам відомі випадки, коли окремі громадяни їхали в іншу частину міста, щоб купити дешевше хліб – вони зекономлять 2 гривні, а покататися по місту Києву – вони витратять 16 гривень місцевого бюджету”, — відзначив експерт.
Також, за словами Миколюка, потрібно розуміти, що є різні ступені відповідальності.
“На сьогодні органи місцевого самоврядування відповідають тільки за внутрішньо міський транспорт і міжміський, який проходить в межах однієї громади. Тут, теоретично, вона може монетизувати і регулювати пільговий проїзд. Якщо ми говоримо про міжміський чи міжобласний транспорт, то тут має бути відповідальність органу вищого рівня, або районна, або обласна рада”, — наголосив він.
Що відомо
- З 26 березня громадський транспорт у столиці перевозитиме не лише сидячих пасажирів, але і певну кількість стоячих.
- 22 березня перший заступник голови КМДА Микола Поворозник повідомив, що в Києві не зупинятимуть громадський транспорт попри потрапляння в "червону" карантинну зону. Водночас він курсуватиме з наповненістю не більше 50% місць.
- Після цього Асоціація перевізників Києва та Київської області заявила, що буде просити владу столиці офіційно заборонити роботу маршруток, щоб перевізники не збанкрутіли.
- МОЗ 22 березня оновило розподіл території України на карантинні зони. До "червоної" зони додалася Сумська область. Тепер у цій зоні перебувають Київ.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу