Вибір Аляски для зустрічі з Дональдом Трампом для Володимира Путіна є прийнятним з безпекових міркувань: між Росією та США є пряме коротке сполучення через Беренгову протоку, і США не є стороною Міжнародного кримінального суду, тож не може заарештувати Путіна за ордером на арешт від МКС.
Про це у коментарі Суспільному зазначила експертка з міжнародного правосуддя та юридичного аналізу Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
Нагадаємо, 8 серпня президент США Дональд Трамп заявив, що його зустріч з очільником Кремля Володимиром Путіним відбудеться в американському штаті Аляска наступної пʼятниці, 15 серпня. Зустріч підтвердив також помічник Путіна Юрій Ушаков.
За словами Рашевської, через коротку відстань між кордонами країн Путін зможе обрати зручний та безпечний для себе маршрут, де ймовірність примусової посадки літака мінімізована.
Вона відзначила, що навіть якщо Путін полетить “в обліт” через Атлантику (хоча, за словами експертки, це максимально нелогічно), ймовірність повторення кейсу Протасевича з посадкою літака є мізерною.
"Подібний акт білоруських агентів був засуджений міжнародним співтовариством. До того ж, якщо держави почнуть робити заяви про “примусову посадку” літака Путіна для виконання ордеру на арешт, існує ймовірність обумовлення його подальшої участі в будь-яких мирних переговорах застосуванням статті 16 Римського статуту, тобто призупинення щодо нього розслідування. Цей сценарій є найгіршим, адже щороку Путін зможе отримувати де-факто “амністію”, лише затягуючи миротворчий процес”, — зазначила експертка.
Як зазначила Рашевська, незатримання Путіна з боку США через наявний ордер на арешт, оголошений у березні 2023 року через примусове вивезення та незаконну депортацію українських дітей, не порушує режим рішень Міжнародного кримінального суду, оскільки для США Римський статут є необовʼязковим для виконання.
Для уникнення будь-яких претензій США можуть послатися на імунітет Путіна як глави держави. Водночас, за Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни, стороною якої є США, держава зобовʼязана переслідувати серйозні її порушення, зокрема ті, що сягають порогу воєнних злочинів (стаття 147), додає юристка.
“Самоусунутися або отримати “звільнення” від іншої держави від виконання цього зобовʼязання заборонено (стаття 148). Відтак, США мали би затримати Путіна й переслідувати його за власним законодавством, куди імплементовано положення про відповідальність за міжнародні злочини, тим паче, беручи до уваги, що США публічно в резолюціях конгресу їх засуджували (в т.ч. депортацію і примусове переміщення дітей), а на винних осіб накладали санкції:)”, — додала експертка.
Юрист-міжнародник Меттью Джиллет сказав Суспільному, що з огляду на близькість Аляски до Росії, ймовірність арешту Путіна під час його поїздки для переговорів з Трампом є нульовою.
Він додав, що досягнення миру є пріоритетом, але будь-яке рішення має бути погоджене Україною.
“Зеленський наголосив, що землю не можна віддавати окупантам, і це правда, що міжнародне право забороняє будь-яке насильницьке територіальне придбання”, — сказав експерт.
За його словами, Статут Організації Об'єднаних Націй забороняє застосування сили проти територіальної цілісності будь-якої держави, а Резолюція 3314 Генеральної Асамблеї також підтверджує, що територія, захоплена силою, не може бути визнана законно належною окупанту.
“Тим не менш, здатність Путіна безперешкодно подорожувати, як показав його візит до Монголії у 2024 році, є порушенням міжнародного права та відповідальності", — наголосив Джиллет.
Експерт у галузі міжнародного кримінального права Предраг Дойчинович сказав Суспільному, що запланована зустріч Володимира Путіна та Дональда Трампа на Алясці наступного тижня є надзвичайною, оскільки вона відбувається під впливом ордера на арешт Путіна, виданого Міжнародним кримінальним судом, за офіційні звинувачення у воєнних злочинах в Україні. Цей ордер є обов'язковим для держав-членів МКС, але Сполучені Штати не входять до їх числа.
Дойчинович додав, що фактично Вашингтон послідовно та рішуче виступає проти юрисдикції МКС, тому влада США не має юридичного обов'язку діяти. Згідно з міжнародним звичаєвим правом, чинний глава держави також користується імунітетом у країнах, що не є членами МКС, якщо тільки ця держава не вирішить його ігнорувати.
“Це поєднання робить Аляску, з юридичної точки зору, місцем з низьким рівнем ризику для Путіна, хоча “низький ризик” не означає “відсутність ризику”, — пояснив експерт.
За його словами, є кілька теоретичних сценаріїв ризику, хоча й досить малоймовірних, які можуть змінити все: раптовий політичний зсув, рішення внутрішнього суду або неочікуваний інцидент. Справжня вразливість полягає в транзиті, сказав експерт.
“Якщо літак Путіна пролітає лише над повітряним простором Росії, Арктики та США, він в основному добре захищений. Але проліт над державою-членом МКС або вимушена посадка в ній може поставити його під загрозу зобов'язань щодо арешту”, — наголосив Дойчинович.
Він додав, що у політичному плані зустріч руйнує оптику ізоляції. За словами Дойчиновича, вона показує, що деякі західні діячі, зокрема Дональд Трамп та його адміністрація, все ще готові зустрітися з ним, допомагаючи Путіну оскаржити наратив про те, що, будучи обвинуваченим у воєнному злочині, він відрізаний від змістовної міжнародної взаємодії.
“Іронічно та трагічно, на мій погляд, це цілком може бути неминучим і єдиним результатом зустрічі”, — сказав експерт.
Ордер на арешт, виданий Путіну МКС уже неодноразово впливав на плани щодо міжнародних візитів Путіна. Так влітку 2023-го він скасував свій візит на саміт БРІКС в ПАР, яка є стороною Римського статуту і мала б заарештувати російського лідера, якщо він перетне її кордон — хоча влада ПАР і заявляла, що не зробить цього. У червні 2025-го Путін так само скасував візит на інший саміт БРІКС — вже у Бразилії.
Під час минулорічного візиту Путіна до Монголії, влада країни проігнорувала ордер на арешт будучи стороною МКС.
Трамп уже зустрічався на території США з іншим лідером, проти якого є ордер на арешт щодо скоєння міжнародних злочинів. Двічі з початку своєї каденції Трамп приймав у Білому домі Беньяміна Нетаньягу — премʼєр-міністра Ізраїлю. 21 листопада МКС видав ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Галанта. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів у Секторі Гази.
