Голова комітету з правової політики Денис Маслов заявив, що відбір суддів до Вищого антикорупційного суду України (ВАКС), як вимога ЄС для надання фінансової допомоги в рамках Ukraine Facility, є "абсурдною".
Про це Денис Маслов повідомив у коментарі Суспільному.
"Це тому, що набрання чи недобирання кандидатів у суд залежить від організації конкурсних процедур, які здійснюються незалежними Вищою кваліфікаційною комісією суддів та Вищою радою правосуддя. Які, своєю чергою, відібрані міжнародними експертами. Сам конкурс залежить від кількості кандидатів, від складнощів завдань, процедур. Як це можна ставити в зобов'язання, які підписуються урядом з Європейською комісією, мені як людині, яка дотична до судової системи, взагалі не зрозуміло", — заявив нардеп.
У 2023 році Верховна рада ухвалила закон про зміну процедури добору на посаду суддів, говорить Денис Маслов. Цей закон привʼязали до виділення Україні макрофінансової допомоги в 1,5 мільярда євро. Рада внесла зміни до процесу відбору суддів ВАКС: кандидати мають проходити тестування, а також враховується їхній стаж діяльності у галузі права на відповідних посадах як то в апеляційних чи касаційних судових інституціях.
"Я особисто і колеги по комітету намагались переконувати, що це рекомендації, які не будуть працювати й зрештою призведе до негативного досвіду. Зокрема, рекомендації щодо обов'язкового етапу когнітивних тестів, введення, їх вирішального впливу на процедури добору. Ми вважали, що це може бути, але, скоріш, як рекомендаційний елемент", — сказав Денис Маслов.
Нардеп вважає, що ці рекомендації щодо проведення тестувань "стали перешкодою для виконання зобов'язань" щодо отримання фінансування від Ukraine Facility. "Ми навіть змінили після цього закону. І тепер вже новий конкурс оголошений", — сказав Денис Маслов.
ДОПОВНЕНО 22:20
Виконавчий директор фундації DEJURE Михайло Жернаков у коментарі Суспільному повідомив, що Євросоюз так прискіпливо ставиться до вимог відбору суддів до ВАКС через успішність цієї інституції у судовій системі України.
"Це перший, поки що єдиний судовий орган, в якому брала участь комісія в доборі кандидатів якого, яка на 100% складається з міжнародних експертів — громадська Рада міжнародних експертів. Це визначало ВАКС як практично зразковий відбір. Результати говорять самі за себе — понад 200 вироків, які раніше не були б можливими. Тому, звичайно, наступні підсилення ВАКС — це пріоритет для наших міжнародних партнерів", — наголошує Михайло Жернаков.
Тому Єврокомісія ставить вимоги щодо ВАКС у список для виконання Україною для отримання коштів через Ukraine Facility, адже конкурсний відбір до ВАКС на певних умовах дає можливість розвивати інституцію надалі.
Також Михайло Жернаков вважає, що коментар народного депутата Дениса Маслова щодо "абсурдності" привʼязки відбору суддів до ВАКС до фінансування через Ukraine Facility "дивною".
"Це не те що нам навʼязали. Це те на що ми самі підписались. Це зобовʼязання нашого уряду перед європейськими партнерами. Якщо ми погодились — ми маємо це виконувати. Інакше ми покажемо всім, що ми не виконуємо зобов'язання, не боремося з корупцією", — повідомив Михайло Жернаков.
Також виконавчий директор фундації DEJURE відмітив те, що Євросоюз вже скоротив Україні фінансування через Ukraine Facility саме тому, що Україна не виконала вимог з відбору суддів до Вищого антикорупційного суду.
"Це величезні кошти, за які ми могли б зараз захищатися, а цього не робимо. Відповідно, наслідки отакі. Ukraine Facility не привʼязаний до євроінтеграції України, але показує партнерам: Єврокомісії і країнам-членам ЄС щодо України. Якщо ми систематично не виконуватимемо вимоги по Ukraine Facility, то це матиме наслідки для нас", — наголосив Михайло Жернаков.
Раніше речник Європейської комісії Гійом Мерсьє заявив, що черговий транш фінансової допомоги Україні у рамках Ukraine Facility буде наданий у меншому обсязі, ніж планувалося. Причина полягає у невиконанні Києвом 3 із 16 реформ, обіцяних Європейському Союзу. Серед них — закон про АРМА (вже підписаний Президентом), ухвалення закону про децентралізацію та відбір суддів ВАКС. Україна має час до кінця березня, щоб виконати ці реформи й отримати гроші.
У Мінекономіки повідомляли, що Україна розраховує отримати 12,5 мільярдів євро до кінця 2025 року через Ukraine Facility, попри труднощі з ухваленням необхідних ініціатив у Верховній раді. Міністр економіки Олексій Соболев пояснив, що найбільші труднощі пов’язані з ухваленням законодавчих ініціатив в парламенті через "внутрішні політичні дискусії" щодо їх текстів.
Особливою проблемою став добір суддів до Вищого антикорупційного суду: із 25 необхідних суддів призначено лише двох. Це нібито відбувається через "складність процедури". Добір суддів є вимогою ЄС для надання фінансування через Ukraine Facility. У Верховній раді вже зареєстровано законопроєкт, що має спростити цей процес.
1 серпня уряд ухвалив рішення внести зміни до плану Ukraine Facility. Українська влада хоче переглянути деякі вимоги, відклавши одні й пришвидшивши інші. У разі схвалення змін Єврокомісією, вони дозволять виконати програму повністю та без порушення строків.
Програма Ukraine Facility
1 лютого 2024 року лідери Євросоюзу на саміті ЄС у Брюсселі погодили чотирирічний пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро.
27 лютого Європейський парламент підтримав рішення щодо започаткування Ukraine Facility. Наступного дня Рада ЄС ухвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024-27 роки.
Програма Ukraine Facility Європейського союзу передбачає надання Україні 50 мільярдів євро впродовж 2024-27 років. З цієї суми 39 мільярдів євро будуть спрямовані до держбюджету для посилення макрофінансової стабільності.
22 травня 2024 року Україна та Євросоюз підписали рамкову угоду щодо фінансування в межах Ukraine Facility. Документ визначає механізми фінансової співпраці між ЄС та Україною, зокрема, щодо управління та контролю використання коштів, а також спільних заходів для запобігання корупції.
Більше інформації про план для реалізації Ukraine Facility та статус виконання індикаторів можна прочитати за посиланням.