Уряд Пакистану оголосив про рішення офіційно висунути президента США Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру у 2026 році.
Відповідну заяву розмістили на сторінці уряду на платформі Х (раніше Twitter).
Пакистан хоче відзначити "рішуче дипломатичне втручання" Трампа та як "вирішального лідерства" під час нещодавнього конфлікту між Індією та Пакистаном.
У своїй заяві Ісламабад звинуватив Індію у порушенні суверенітету країни, що призвело до загибелі мирних жителів, зокрема жінок, дітей і літніх людей. У відповідь Пакистан провів військову операцію Bunyanum Marsoos, яку описують як "виважену й точкову".
Уряд Пакистану відзначив, що в момент, коли ситуація в регіоні загрожувала перерости у війну між ядерними державами, Трамп виявив "стратегічне передбачення" та "приклад справжнього державництва". Завдяки його інтенсивним дипломатичним контактам з Ісламабадом і Нью-Делі, сторони дійшли до припинення вогню, чим, за оцінкою пакистанської сторони, вдалося уникнути масштабного збройного конфлікту з потенційно катастрофічними наслідками.
Також у заяві згадується "щира готовність" Трампа допомогти у врегулюванні давнього конфлікту щодо Джамму і Кашміру.
В Ісламабаді додали, що Трампова дипломатія під час загострення конфлікту у 2025 році демонструє "його підхід до миротворчості" та надію на подальший внесок США у стабільність у Південній Азії, на Близькому Сході, включно з ситуацією в Газі, та в контексті зростання напруженості з Іраном.
18 червня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді зустрівся із Трампом у Білому домі та заявив, що рішення Індії та Пакистану припинити військові дії в травні ухвалили без будь-якого посередництва США. Таким чином Моді заперечив заяви американського лідера, що Трамп був посередником у припиненні вогню.
20 червня президент США Дональд Трамп назвав себе головним ініціатором мирної угоди між Демократичною Республікою Конго та Руандою, представники яких, як очікується, підпишуть документ у Вашингтоні наступного тижня. Тоді він заявив, що після нібито великого вкладу у мир в цілому світі, він так і не отримав Нобелівську премію миру.
Напруга між Індією та Пакистаном
Після того як 22 квітня на курорті поблизу Пахалгама в контрольованому Нью-Делі Кашмірі озброєні люди застрелили щонайменше 26 туристів, більшість з яких були індійцями, між Індією та Пакистаном розпочалось загострення.
Відповідальність за напад взяло на себе угруповання The Resistance Front (TRF) або "Фронт опору". Вони звинуватили Індію у демографічних змінах у Кашмірі. Пакистан засудив напад та заперечив свою причетність.
23 квітня 2025 року прем'єр Індії Нарендра Моді скликав Радбез, а згодом Індія зупинила видачу пакистанцям віз, закрила перехід Аттарі-Вагах і призупинила дію Індуської водної угоди. 24 квітня Делі перекрив воду річки Інд, яка тече до Пакистану. Ісламабад назвав це "актом війни".
30 квітня влада Пакистану заявила, що Індія готується до нападу, а також закрила повітряний простір для індійських авіакомпаній, припинив торгівлю та відкликав дипломатів.
Увечері 6 травня у Пакистані та Кашмірі пролунали вибухи. Індія заявила, що атакувала дев'ять об'єктів "терористичної інфраструктури", почавши операцію "Сіндур". Пакистан назвав це "актом війни" та заявив, що має право на відповідь.
10 травня президент США Дональд Трамп заявив, що Індія та Пакистан домовились про припинення вогню. Хоча після перемир'я того дня лунали вибухи з обох сторін.
Кашмір розділений на два індійські штати Кашмір та Джамму та автономну провінцію Пакистану Азад Кашмір (Вільний Кашмір). Ще частину регіону контролює Китай. Кордони між трьома країнами не є офіційно визнаними, адже Індія та Пакистан заявляють про претензії на весь Кашмір та з 1947 року перебувають у стані конфлікту щодо регіону.
