У Канаді в курортному містечку Кананаскіс розпочинається саміт G7 (Групи семи) — зустріч лідерів семи найбільш розвинених економік світу: Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів Америки.
Долучаться також представники Європейського союзу та інших країн на запрошення прем'єр-міністра Канади Марка Карні, зокрема й президент України Володимир Зеленський — він планує зустрітися з президентом США Дональдом Трампом під час форуму.
Це буде перший саміт Групи семи для нового прем'єра Канади Карні та президента США Трампа після його повернення до Білого дому.
Серед пріоритетних тем цьогорічної зустрічі — "досягнення справедливого миру для України". Що ще обговорюватимуть на саміті, які його особливості та чи буде фінальне комюніке — розповідає Суспільне.
Участь засудженого
Для того, щоб президент США Дональд Трамп зміг взяти участь у саміті, Канаді спершу треба було врегулювати юридичний момент. Згідно із законами Канади, особам, засудженим за тяжкі злочини, вʼїзд до країни заборонено. Тож для того, щоб Трамп міг потрапити на саміт, Оттава ухвалила спеціальне розпорядження уряду, яке надає представникам іноземних держав певні привілеї та імунітети під час їхнього перебування в Канаді на саміті G7.
Президент США Дональд Трамп минулоріч був визнаний винним у справі про фальсифікацію документів. У січні 2018 року видання The Wall Street Journal повідомило, що Трамп та порноакторка Стормі Деніелс мали звʼязки у 2006-му, а незадовго до президентських виборів 2016 року заплатив їй 130 тисяч доларів за мовчання. Власне виплати не є порушенням, але коли експрезидент відшкодував адвокату витрачені гроші, то документально їх оформили як плату за судові витрати. Прокуратура розцінила це як фальсифікацію. Наразі коменда Трампа подала апеляцію.
Пріоритети зустрічі
За тиждень до саміту Марк Карні оголосив про три пріоритети саміту:
- Захист спільнот і світу — посилення миру та безпеки. Протидія іноземному втручанню та транснаціональній злочинності, а також поліпшення спільних механізмів реагування на лісові пожежі
- Побудова енергетичної безпеки та прискорення цифрового переходу, що включає зміцнення ланцюгів постачання критично важливих мінералів; використання штучного інтелекту та квантових технологій для економічного зростання.
- Забезпечення партнерств майбутнього: – Залучення масштабних приватних інвестицій – Розбудова інфраструктури, створення високооплачуваних робочих місць – Відкриття нових динамічних ринків для чесної конкуренції.
Також серед пріоритетів зустрічі Карні назвав "досягнення справедливого й тривалого миру для України та інших зон конфлікту".
Україна на саміті G7
Україна є однією із запрошених країн на саміт G7.
Президент Володимир Зеленський повідомив журналістам, що планує мати розмову з американським лідером Дональдом Трампом на саміті. За його словами, наразі "сторони домовляються про зустріч".
Серед ключових питань, які збирається обговорити з Трампом Зеленський назвав перемовний процес, санкції проти Росії та економічні домовленості. Також під час саміту планується обговорити і відновлення України.
"Що стосується санкцій Сполучених Штатів Америки (проти Росії — ред.), я сподіваюся це особисто проговорити з президентом Трампом. Тому, що в паралельних треках США на рівні сенаторів, конгресменів комунікують з керівництвом Європейського Союзу, щоб були схожі пакети санкцій" — сказав президент.
Крім того, Зеленський заявив, що Україна домовляється про закупівлю зброї у США і це питання теж потребує домовленостей на рівні президентів.
У коментарі Reuters неназваний німецький чиновник сказав, що санкції проти Росії можуть стати темою переговорів, адже США також обговорюють пакет санкцій. "Отже, в Канаді буде питання побачити, наскільки можна досягти паралельного руху".
Окрім цього більшість країн Групи семи готові знизити обмеження цін на російську нафту, навіть якщо США Президент Дональд Трамп вирішить відмовитися від цього, пише Reuters.
Поки що незрозуміло, що вирішать США, хоча європейці наполягають на прийнятті єдиного рішення на зустрічі.
"Серед європейських країн спостерігається прагнення знизити верхню межу ціни на нафту з 60 до 45 євро. Є позитивні сигнали від Канади, Британії та, можливо, Японії. Ми будемо використовувати G7, щоб спробувати залучити США на борт", – сказало Reuters одне з джерел.
Уперше верхня межа була узгоджена наприкінці 2022 року. Обмеження було розроблено для того, щоб дозволити продавати російську нафту третім країнам, використовуючи західні страхові послуги, за умови, що ціна не перевищуватиме 60 доларів за барель. Європейський Союз і Великобританія наполягали на зниженні ціни протягом декількох тижнів після того, як падіння світових цін на нафту зробило нинішнє обмеження в 60 доларів майже неактуальним.
Європейська комісія 10 червня презентувала 18-й пакет санкцій проти Росії, що містить, серед іншого, пропозицію знизити стелю цін на нафту з 60 доларів за барель до 45.
Знову Канада і знову тарифи
Саміт G7, який Канада востаннє приймала у 2018, перетворився на обмін образами.
Після того як тодішній премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо за підсумками саміту сказав, що Канада не дозволить США нав’язувати мита і буде захищати себе, Трамп раптово відмовився ухвалювати фінальне комюніке — він заявив про це вже з літака Air Force One дорогою на зустріч із Кім Чен Ином у Сингапурі і назвав Трюдо "дуже нечесним і слабким".
Після цього радник Трампа Пітер Наварро заявив на Fox News, що для Трюдо є "особливе місце в пеклі".
Під час тодішнього саміту Трамп також озвучував ідею змінити тарифний баланс. Спершу він пропонував скасувати усі тарифи: "Ні тарифів, ні бар'єрів, так і має бути", — сказав Трамп на пресконференції. — "І жодних субсидій".
Водночас цю заяву на G7 він зробив за тиждень після того, як запровадив тарифи на імпорт сталі (на 25%) та алюмінію (на 10%) з Європейського Союзу, Канади та Мексики.
Вже тоді Трамп скаржився, на його думку, на нечесну торгівлю.
"Ми не можемо мати приклад, коли ми, Сполучені Штати, платимо 270% — а коли вони надсилають нам товари, у них цього немає", — сказав Трамп на пресконференції.
Трамп мав на увазі канадські мита на імпорт деяких американських товарів, зокрема молочної продукції. У Канаді діє система так званої "supply management" у сільському господарстві, яка захищає місцевих фермерів і передбачає квоти на імпорт та дуже високі мита на продукцію, що перевищує квоти (до 270%). Саме це Трамп вважав несправедливим.
Тоді Джастін Трюдо наголосив, що торговельні відносини взаємовигідні, а США самі запровадили мита на сталь і алюміній, що шкодить союзникам.
Цього разу саміт G7 — це вже виклик для нового премʼєр-міністра Марка Карні. Адже як і у 2018 президентом США є Дональд Трамп і він знову проводить політику збільшення мит, а ще неодноразово говорив про своє бажання зробити Канаду 51 штатом США.
Лідери Канади та США з моменту обрання Карні премʼєром зустрічалися лише один раз - у травні цього року у Вашингтоні. Під час зустрічі Карні заявив, що "Канада не продається і ніколи не буде продаватися". На що Трамп відповів: "Ніколи не кажи ніколи".
Тож, як пише CBC, глобальна торгівля буде однією з головних тем на саміті G7.
Експерти та дипломати висловлюють певний оптимізм, що лідери зможуть переконати Трампа зменшити обсяги мит на імпорт до США.
"[Трамп] любить приносити великі перемоги, а інші лідери G7 досить розумні, щоб укласти угоди, які є реальними перемогами", — пояснює Джон Кіртон, директор дослідницької групи G7 Університету Торонто. Він передбачає, що країни можуть пообіцяти збільшити витрати на оборону та взяти на себе інші зобов'язання в обмін на зниження тарифів на імпорт до США.
Відмова від фінального комюніке
Цьогоріч підсумки саміту можуть бути без фінального комюніке. Як пише Bloomberg, розбіжності між США та партнерами поглиблюються, тому лідери країн "Великої сімки" не планують досягати консенсусу щодо спільного підсумкового документу. Одна з причин розбіжностей — українське питання, повідомило джерело Bloomberg.
Натомість очікуються кілька спільних заяв за окремими темами.
Такий підхід, за словами джерел, є ініціативою канадської сторони, яка хоче послабити напруженість у відносинах з Трампом і прагне уникнути повторення ситуації 2018 року, коли тодішній президент США Дональд Трамп вийшов зі спільного комюніке через кілька годин після його підписання.
"Щодо цьогорічного саміту G7, сьогодні адміністрація Трампа майже напевне вважає, що відсутність угоди краща за погану угоду" — вважає колишня в.о. директора в Офісі глобальної продовольчої безпеки Державного департаменту США Кейтлін Велш.
Ухвалення підсумкового комюніке є традицією саміту. Хоча воно не має юридичної сили, однак демонструє єдність учасників щодо питань глобального значення.
Наприклад, комюніке з торішнього саміту складалося з 36 сторінок і містило зобов’язання підтримувати Україну в конфлікті з Росією, боротися зі зміною клімату та сприяти забезпеченню гендерної рівності.