Регулярні акції протести на підтримку полонених, утримуваних у Росії, шкодять процесам обміну.
Про це сказав начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв'ю військовій та журналістці Анні Максимчук.
"Шкодить. Всі ж знають про це. Ну але, зрештою, я і людей розумію. Їм треба якось відчувати, що вони щось роблять для того, щоб їхні рідні повернулися. Хоча зрештою вони роблять тільки проблеми. Всім це відомо. Я думаю, що здебільшого і цим людям це відомо. Сьогодні це більше психологічні питання", — так відповів Буданов на запитання журналістки, чи не шкодять мітинги.
В більшості регіонів України проводяться акції на підтримку військовополонених ЗСУ та цивільних заручників РФ. У Києві, наприклад, акція "Не мовчи, полон вбиває" — щотижнева, проходить щоразу на іншій локації.
Що відомо про обміни військовополоненими
В Україні в Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин станом на кінець вересня 2024 року є дані про 55 тисяч людей.
10 лютого стало відомо, що співробітники російської Федеральної служби виконання покарань (ФСІН) мали доручення від керівництва катувати українських військовополонених через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Медійна ініціатива за права людини повідомляє про 140 місць утримання у полоні українських військових та цивільних громадян як на території Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України.
19 березня відбувся обмін полоненими між Росією та Україною, в результаті якого вдалося звільнити військових ЗСУ, Нацгвардії, ТРО, ВМС та прикордонників. А також захисників Маріуполя, тих, хто брав участь в Курській операції, та операціях на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Сумщині та у Харківській та Запорізькій областях. Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна повернула з російської неволі 4306 полонених.
