Пам'ятка чи піщаний кар'єр. На Львівщині руйнується фортеця часів Першої світової

Пам'ятка чи піщаний кар'єр. На Львівщині руйнується фортеця часів Першої світової

Пам'ятка чи піщаний кар'єр. На Львівщині руйнується фортеця часів Першої світової Суспільне Львів

У місті Миколаїв на Львівщині розташована фортеця часів Першої світової війни. Укріплення розміщене на піщаній основі і місцеві жителі разом з науковцями кажуть – його можуть зруйнувати, добуваючи звідки пісок.

Пам'ятка місцевого значення

Фортеця є пам’яткою історії місцевого значення. Однак вона складається з багатьох укріплень і приміщень, які не зареєстровані. Відповідну документацію почали розробляти 6 років тому, але вона досі не готова.

"Насправді у цю фортецю входить 8 батарей, більше кількох десятків різних укріплень: бетонних, земляних, і це фактично єдина на території України така фортеця, яка практично без руйнувань збереглася до наших днів", - каже мешканець Миколаєва Леонід Озірковський.

На Львівщині руйнується фортеця часів Першої світової війниСуспільне Львів

На Львівщині руйнується фортеця часів Першої світової війни

У 2015 році науковці почали розробляти облікову документацію на пам’ятку.

"У 2019 році вони буквально впродовж двох місяців організували паспортизацію загрожених об’єктів і облікову картку подали у Міністерство культури для присвоєння охоронного номера і від червня 2019 року дотепер ми нічого не знаємо про долю цієї документації", - каже доцент кафедри архітектури "Львівської політехніки" Василь Петрик.

Відповідь чекали більше року, розповідає спеціаліст обласного відділу реставрації об'єктів культурної спадщини Роман Книш.

"Пройшло немало – небагато півтора року. 25 листопада минулого року від Міністерства культури надійшов лист, яким нас було повідомлено про призупинення розгляду цієї документації", - каже Роман Книш.

На Львівщині руйнується фортеця часів Першої світової війниСуспільне Львів

На Львівщині руйнується фортеця часів Першої світової війни

Пам'ятка чи піщаний кар'єр?

За словами місцевих мешканців, цінність фортеці намагаються нівелювати на користь розвитку піщаних кар’єрів.

"Проблема в тому, що гори, у яких зроблені позиції, піщані, і якщо вибрати весь той пісок, а вибирається він дуже легко – там метр і вже пісок. Зрозуміло, якщо приватна фірма тим займеться, то вона заробить не мільйони, а мільярди. Тому боротьба не на життя, а на смерть", - каже історик Леонтій Войтович.

Чи будуть внесені об’єкти пам’ятки у держреєстр, залежить від Міністерства культури. Звідти надійшов висновок експертної комісії.

"Об’єкт залишків укріплень на Лисій горі відповідають критеріям пам’ятки науки і техніки, хоча воно ні в які рамки не входить, тому що ні науки, ні техніки воно пам’яткою бути не може. Тільки пам’яткою історії. Другим пунктом: "Складові об’єкту залишків укріплень на Лисій горі не підлягають до занесення до державного реєстру нерухомих пам’яток". Зрозуміти щось з того важко", - каже спеціаліст обласного відділу реставрації об'єктів культурної спадщини Роман Книш.

На Львівщині руйнується фортеця часів Першої світової війниСуспільне Львів

На Львівщині руйнується фортеця часів Першої світової війни

Львівська облдерждміністрація звернулась з офіційним листом до Міністерства культури. Також депутатське звернення до міністра написав народний депутат Тарас Батенко, а депутат обласної ради Тарас Подвірний – написав звернення голові обласної ради.

Ось фрагмент звернення:

"Через господарську діяльність існуючих кар’єрів піску та спроб відкриття нових кар’єрів на території пам’ятки, існує загроза зруйнування та повної втрати такої цінної історичної пам’ятки".

Кореспонденти Суспільного також написали запит до Мінкульту, аби отримати пояснення, чи внесуть об’єкти пам'ятки у держреєстр. Відповіді поки не отримали. Тим часом у мережі Facebook створили сторінку «Врятуймо Миколаївську фортецю».

Що відомо

  • Спорудження укріплень в районі Розвадова та Миколаєва розпочалось у 1877-1878 роках і тривало аж до 1913 року.
  • Фортеця була складовою розгалуженої мережі фортифікацій Австро-Угорської імперії на території Галичини.
  • Миколаївська фортеця мала щонайменше 23 польові укріплення та 8 батарей. Гарнізон мав складати близько 10 тисяч особового складу.
  • У 2017 році фортецю визнали пам'яткою історії місцевого значення та призначили охоронний номер 2967-Лв.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди