Громадянка Киргизстану Алимкан Аширалієва за останні пів року скупила понад п’яти десятків різних товариств в Україні.
Багато фірм були неприбуткові, з боргами або останнім часом не здійснювали діяльність. Деякі фігурують у кримінальних справах. Жінка придбала навіть одну з фірм підозрюваного у державній зраді екснардепа від забороненої партії ОПЗЖ Вадима Рабіновича.
Але, як з’ясувала редакція розслідувань Суспільного, інвесторкою є не якась заможна підприємиця, а 44-річна багатодітна мати з віддаленого від столиці киргизького села.
Журналісти редакції розслідувань звернули увагу на цю жінку під час роботи над матеріалом про закупівлі державного підприємства "Селидіввугілля". І вирішили її знайти, а заодно і двох її представників, які офіційно допомагають громадянці Киргизстану скуповувати бізнеси в Україні.
Перша українська фірма Алимкан
За даними аналітичної системи "YouControl", громадянка Киргизстану Алимкан Аширалієва 26 червня 2024 року стала власницею та директоркою одеського товариства "Бласт і Ко". Це перша українська фірма, в якій з’явилось ім’я Алимкан. Товариство одразу ж перейменували на "Росаріо Естер Систем 2024" та перереєстрували його на Бориспільській, 9 у Києві.
ТОВ "Бласт і Ко" до червня 2024 року належало жителю Чорноморська Сергію Касперовичу. Основний вид діяльності товариства — каналізація, відведення й очищення стічних вод.
За даними "YouControl", протягом 2022-2023 років "Бласт і Ко" не мало прибутків, збитки за 2023-й склали майже п’ять мільйонів гривень, кредиторська заборгованість на кінець 2023 року — майже 34 мільйони гривень. Компанія судилася з податковою та контрагентами.
Сергій Касперович відмовився розповідати, як встановив зв’язок з Алимкан Аширалієвою, якій продав своє товариство. Сказав лише, що в Одесі — понад 125 національностей і він не дивиться, хто іноземець, а хто ні. Запевняв, що покупчиню знайшов в Одесі й що не пам’ятає, чи хтось йому допомагав із продажем.
"Це комерційна таємниця", — відповів на запитання, чому вирішив продати товариство.
За даними системи "ClarityProject", на Бориспільській, 9 у Києві, де нині офіційна адреса "Бласт і Ко", зареєстровано 1316 суб’єктів господарювання. З них дев’ять належать Алимкан Аширалієвій. І, як показує система "YouControl", всі фірми Алимкан мають один і той самий контактний номер телефону, який наразі не обслуговується. А також у них подібні електронні пошти на ukr.net: у найменуванні вказано код ЄДРПОУ фірми.
Фірми, що перейшли у власність громадянки Киргизстану та які перереєстрували на Бориспільську, 9, між собою не були пов’язані. Основна діяльність була різною: від торгівлі до будівництва чи виробництва молока.
Однією з останніх фірм, яку зареєстрували на громадянку Киргизстану, є "Лайф Смайл" з міста Дубна, що на Рівненщині. У грудні 2024 року товариство перереєстрували на Мечникова, 2 у Києві — у бізнес-центрі "Парус", що донедавна належав народному депутату від ОПЗЖ Вадиму Столару. Потім "прописали" на Бориспільській, 9.
Ми зателефонували до колишньої власниці та директорки дубенської фірми Юлії Зінченко, щоб запитати, як вона знайшла покупчиню. Але жінка, почувши мету дзвінка, відповіла, що зайнята, просила зателефонувати після 18:00. На дзвінок пізніше вже не відповідала.
Придбаний бізнес — з нульовими звітами, боргами або фігурує у криміналі
Станом на 18 березня 2025-го Алимкан Аширалієва була вказана засновницею та кінцевою бенефіціарною власницею 54 суб’єктів господарювання в Україні, одне з яких припинило діяльність, а одне перебуває у стані банкрутства.
Ще одне товариство жінка перепродала громадянці Казахстану.
Практично всім товариствам дали нові назви, частині — іншу діяльність. Алимкан зазначена керівницею у 51 товаристві. Але майже щодня кількість її фірм змінюється.
Більшість з придбаних товариств були зареєстровані в Україні до повномасштабного вторгнення Росії. Але 11 компаній створили у 2024 році — і за кілька місяців продали іноземці.
Переважно статутні капітали товариств невеликі, але є серед них і такі, розмір яких сягає кількох десятків мільйонів гривень.
Та найбільш спільне у більшості придбаних фірм — неприбутковість або відсутність за останні роки податкової звітності.
Наприклад, торгівельне товариство "Ноктраст" (статутний капітал 15 мільйонів) та будівельне ТОВ "Градінвестстрой" належали киянину Олегу Лаврінчуку. У першого товариства, за даними аналітичної системи "YouControl", відсутня фінансова звітність, у другого немає звітності за 2020-2022 роки, а за 2023 рік звітність — з нульовими показниками.
Ми зателефонували Олегу Лаврінчуку і запитали, чому він продав компанії та де шукав іноземного інвестора. Чоловік пояснив, що утримувати фірму зараз дорого, а бізнес пішов не так, як він хотів. Оскільки його компанії мають хорошу історію і на ринку вже 20 років, каже, вирішив продати.
"А покупця знайшов через юристів, — пояснив Лаврінчук, але відмовився називати яких саме, лише вказав, що це кияни. — Це непублічна фірма і непублічні люди".
Фірм з досвідом діяльності понад 15 років, де з’явилась у засновниках Алимкан Аширалієва, ми нарахували вісім. Дві з них — Олега Лаврінчука.
А от товариство "Каст-Трейд Сіті" з Броварів, яке має сім з половиною мільйонів гривень капіталу, але не мало прибутків два останні роки, після продажу Алимкан перереєстрували у Краматорську, що на Донеччині. Нагадаємо, Росія постійно обстрілює Краматорськ, з міста проводять евакуацію цивільних.
Ще одна фірма, придбана Алимкан і яку теж перереєстрували у Краматорську, — ТОВ "Карат-Сіті Груп". З неї податкова Одеської області стягує через суд понад 12 мільйонів гривень податкового боргу. 15 жовтня 2024 року статутний капітал товариства зменшили з 15 мільйонів до майже одного мільйона 900 тисяч, а через місяць продали іноземці. Попередній власник Олександр Ткачук відмовився надавати будь-які коментарі щодо продажу фірми.
Деякі придбані киргизкою компанії фігурують у кримінальних справах. Для прикладу, товариство "Прінфолс", що називалось раніше "Спринтер-Схід" та частково належало депутату Харківської міської ради Тарасу Сітенку, з 2020-го проходить у справі щодо ухилення від сплати податків та підробки документів. Майно компанії під арештом.
ТОВ "Єврогаз ЛТД" мало 60 мільйонів гривень статутного капіталу та займалося переважно продажем твердого, рідкого, газоподібного палива. 17 жовтня 2024 року — після продажу Алимкан — воно стало товариством "Інтерлайф Медіа Реозот". А вже 1 листопада з’явилось повідомлення про відкриття провадження про його банкрутство.
"Єврогаз ЛТД" підозрюють у легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом.
Бізнес Рабіновича
5 лютого 2025 року Алимкан Аширалієва стала власницею товариства "Медіа Строй". До жовтня 2022-го воно належало екснардепу від забороненої партії "Опозиційний блок — за життя" Вадиму Рабіновичу та його дружині Ірині.
"Медіа строй" Рабіновичі заснували у 2012 році, займалось воно дослідженням кон'юнктури ринку та виявленням громадської думки. Керував фірмою Володимир Кацман — бізнес-партнер Вадима Рабіновича та член політради партії ОПЗЖ.
Рабінович виїхав до Ізраїлю якраз перед повномасштабним вторгненням і відтоді не повертався.
У липні 2022 року, президент Зеленський указом припинив українське громадянство Рабіновича. Раніше окремі політики та ЗМІ повідомляли про наявність у нього ізраїльського паспорта. 3 листопада 2022-го Верховна Рада позбавила мандата Рабіновича.
26 липня 2023 року правоохоронці повідомили Рабіновичу про підозру у державній зраді та посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. У вересні 2023-го його оголосили у розшук.
"Медіа строй" Рабіновичів у 2022 році зареєстрували на Віталія Грицаєнка. Саме він продав громадянці Киргизстану фірму, яка нині вже перейменована на "Ан Мілс" та зареєстрована у Дніпрі. Статутний капітал товариства, до речі, був і залишається на рівні однієї тисячі гривень.
Ім’я Віталія Грицаєнка фігурує ще у трьох компаніях Рабіновичів: "Аліса Продакшн", "Джуіш медіа" та "Українсько-ізраїльська торгова палата". "Наші гроші" у 2020 році називали Віталія Грицаєнка людиною з оточення ще одного нардепа від ОПЗЖ — Вадима Столара.
Ми зателефонували Віталію Грицаєнку та хотіли запитати про продаж "Медіа Строй". Але він, почувши запитання, попросив зідзвонитись наступного дня. Через деякий час журналістці зателефонував чоловік, який назвався Віталієм і представився адвокатом Грицаєнка. Попросив скинути запитання письмово.
Ми встановили, що телефонував волинський адвокат Віталій Опанасенко.
Наступного дня ми отримали від нього відповідь, яка зводилася до того, що Віталій Грицаєнко "відчужив частку у статутному капіталі на прийнятних для себе умовах, бо мав на це право". Чому громадянка Киргизстану зацікавилась корпоративними правами його підприємства, йому, мовляв, невідомо.
Ми також запитали, чи продаж фірми був погоджений з Рабіновичами. На це нам відповіли, що запитання є недоречним, бо саме Грицаєнко був власником корпоративних прав.
Алимкан — багатодітна мама та вчителька
Алимкан, відповідно до інформації, яку подавали під час реєстрації на неї фірм, народилася 27 грудня 1980 року та зареєстрована у селі Бірінчі Май Таласької області в Киргизстані.
Жінку з таким іменем, роком народження та реєстрацією у травні 2021-го у Киргизстані нагороджували медаллю "Слава матері".
За законодавством Киргизької Республіки, медаллю "Слава матері" нагороджують матерів, які мають шістьох дітей і добре їх виховують. Під час її нагородження вказали, що у 2021-му Алимкан Аширалієва була домогосподаркою — "үй кызматчысы" киргизькою мовою.
На фейсбук-сторінці Алимкан багато фото родини та школи ім. Токтогула Чолушева у її селі. Ймовірно, зараз Алимкан працює у ній. На фото з фейсбук-сторінки навчального закладу Алимкан — серед працівників.
Припускаючи, що громадянка Киргизстану, яка працює у сільській школі, може навіть не підозрювати, що на неї оформили в Україні вже п’ять десятків компаній, ми написали жінці у фейсбуці, щоб вона підтвердила чи спростувала інформацію.
Також ми звернулись до навчального закладу, в якому, ймовірно, працює Алимкан Аширалієва.
Відповіді ми так і не отримали. Повідомлення залишились непрочитаними.
Колеги-розслідувачі з Киргизстану, яких ми попросили дізнатися про Алимкан Аширалієву, відписали, що, ймовірно, жінка є підставною особою. Кажуть, їхні еліти часто записують бізнес на "тіток, дядьків". Підозру у киргизьких журналістів викликало те, що ця жінка, яку представляли у 2021-му "домогосподаркою", раптом стала бізнесвумен.
Представники Алимкан в Україні
З Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ми дізналися, що в Україні представниками Алимкан Аширалієвої є мінімум двоє чоловіків: Олександр Сергійович Мухаметін та Віктор Васильович Дяченко.
У документах зазначено, що довіреності на представництво громадянки Киргизстану посвідчувала нотаріуска Меерім Атакулова з киргизького міста Таласа 29 серпня 2023 року.
В Україні справжність підписів Мухаметіна та Дяченка на статутах компаній, які вони придбали для Алимкан, засвідчувала переважно нотаріуска Наталія Мельник.
За даними аналітичної системи "YouControl", ім’я Олександра Мухаметіна фігурує у понад ста організаціях. Більшість фірм має історичний зв’язок з ним, тобто він колись був керівником та/або власником там. Станом на 6 березня 2025-го він залишався керівником та/або бенефіціарним власником у 13 товариствах.
Олександр Мухаметін — 1980 року народження, зареєстрований у Калуші Івано-Франківської області. 10 лютого 2025-го його — керівника ТОВ "Оскар Сістем" — засудили до позбавлення волі на п’ять років за завдання тяжких тілесних ушкоджень чоловікові, який конфліктував із його співмешканкою. Чоловіка за щире каяття звільнили від відбування покарання.
У 2015 році Мухаметіна притягували до адміністративної відповідальності за порушення адміністративного нагляду: був відсутній за місцем проживання, коли поліцейські прийшли його перевіряти.
В останньому вироку вказано, що в Олександра — середня освіта, а тому він юристом, який би займався послугами з продажу чи переоформлення фірм, бути не може. Тож, ймовірно, його ім’я використовують для тимчасового переоформлення фірм.
Нам вдалось знайти номер його мобільного, але впродовж кількох днів дотелефонуватися до нього ми не змогли.
Іншого представника — Віктора Дяченка, 1986 року народження — у телефонах підписують "Київ фірми Віктор", "Boss", "Віктор Адвокат", "Віктор Юрист Київ Оренда". Але у реєстрі адвокатів Віктора Васильовича Дяченка ми не знайшли.
У телефонній розмові він підтвердив, що займається перереєстрацією фірм, але попросив скинути коди ЄДРПОУ компаній, щоб точно міг сказати, чи був він представником Алимкан Аширалієвої.
Журналістка надіслала йому декілька кодів та запитала, чому громадянка Киргизстану вирішила скуповувати бізнес в Україні та як він став її довіреною особою. Віктор прочитав повідомлення і пізніше сказав, що порадився з адвокатом і буде відповідати лише на офіційний запит.
Наступного дня журналістці зателефонував адвокат Ярослав Пономаренко та попросив скинути йому офіційний запит, бо, мовляв, у його клієнта Віктора Дяченка з деякими довірителями є договори про нерозголошення інформації.
У телефонній розмові адвокат пояснив, що Дяченко багато років займається перереєстрацією фірм, його роль — "чисто технічна": він надає послугу, за якою до нього звертаються власники та покупці фірм. Довіреність від Алимкан Аширалієвої йому надіслали поштою, до Киргизстану він не їздив. Чому громадянка Киргизстану скуповує український бізнес, йому, каже, невідомо.
"Щоб ви правильно зрозуміли роль Віктора. Це ніяка не група, людина займається реєстрацією та перереєстрацією підприємств уже протягом десяти років, надає такі послуги: формування документів, підготовка документів. Це близько тисячі підписаних угод на рік. Тобто, це не одна клієнтка (Аширалієва Алимкан — авт.). Послуги були на всіх дошках оголошень", — каже адвокат Ярослав Пономаренко.
За кілька днів ми отримали й письмову відповідь. Ярослав Пономаренко повідомив, що Віктор Дяченко за дорученням громадянки Киргизстану — як її представник — брав участь в укладенні угод, за якими вона набувала власності на частку у статутному капіталі суб'єктів підприємницької діяльності в Україні.
У відповіді також йдеться:
"Вибір вказаних підприємств здійснювався особисто довірителькою, а Віктору Дяченку повідомляли виключно інформацію, потрібну для оформлення документів. Віктор Дяченко з Алимкан Аширалієвою ніколи не зустрічався, до Республіки Киргизстан не виїжджав. У кінці липня — на початку серпня 2023 року вказана громадянка звʼязалася з Дяченком через телеграм щодо замовлення послуг з реєстрації та перереєстрації підприємства.
Після надання первинної консультації щодо положень чинного законодавства України була досягнута домовленість про представництво. Дяченко надіслав їй зразок довіреності, який містив перелік повноважень, потрібних для оформлення права власності на корпоративні права, та повідомив, що вказана довіреність повинна бути засвідчена нотаріусом країни перебування, апостильована та надіслана йому поштою або іншим зручним каналом зв'язку. Довіреність від вказаної громадянки була отримана поштою приблизно в середині жовтня 2023 року.
Надалі час від часу Аширалієва зверталася для оформлення купівлі-продажу частки в українському підприємстві. Інформацію про підприємство, розмір статутного капіталу та копії інших документів, як правило, надавали Дяченку представники власника компанії. Після нотаріального посвідчення та проведення реєстраційних дій документи надсилали Аширалієвій.
Інформацією щодо причин зацікавленості Аширалієвої в українському бізнесі не володіємо, оскільки ці питання Дяченко ніколи з клієнтами не обговорює".
Класика — "втопити"
Ми звернулись за коментарем до експертки ГО "Центр протидії корупції" Антоніни Волкотруб щодо такої активності громадянки Киргизстану:
"Перше, про що я подумала: на неї фірми переписують замість того, щоб закривати. Є така послуга: коли у тебе кримінальне провадження висить або не подавалась звітність, але ти хочеш позбутись контори — просто "продаєш" її. За це ще й гроші платиш. А далі "нові" власники уже з нею гребуться. Іноземців (нових власників проблемної фірми — авт.) ніхто шукати не буде. Це просто класика, щоб "втопити" фірму".
Адвокатка "Miller Law Firm" Анна Калинчук розповіла: якщо компанія має зобов’язання, але не може їх виконати й оголошує себе банкрутом, це може стати підставою для притягнення її власників до відповідальності. За умови, що буде підтверджена їхня вина у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Власники можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності та відповідати за борги компанії своїм майном і активами.
Анна додала, що зараз в Україні активно почали застосовувати процедуру субсидіарної відповідальності. Якщо власник фірми — іноземець, це ускладнює судовий процес та виконання рішення суду: присутність у судовому процесі іноземця, перекладач для нього, міжнародний обмін документів тощо.
"У такій ситуації (з Алимкан — авт.), вважаю, якраз можна говорити, що це зробили з метою ухилення від відповідальності чи виконання зобов’язань, коли заводять іноземця в компанію", — каже Анна Калинчук.
Фізична присутність іноземця не обов’язкова для реєстрації компанії на нього. Достатньо належно посвідченої нотаріальної довіреності на представника. Водночас, звертає увагу Калинчук, саме на українського нотаріуса лягає обов’язок перевірити повноваження представника покупця-іноземця під час, наприклад, посвідчення протоколу загальних зборів щодо відчуження частки корпоративних прав.
Анна додає, що зареєструвати юридичну особу в України легко, а закрити її дуже складно. При реєстрації ніхто не перевіряє ні адресу, ні актуальність контактів. Придбати адресу для реєстрації фірми можна за допомогою платформи "OLX".
"Тому часто за однією адресою може бути зареєстровано сто компаній, — розповідає Анна Калинчук. — Є фірми по підбору підставних директорів для товариств. Зазвичай для цього підбирають соціально вразливих людей, які зловживають наркотиками чи алкоголем або які тільки звільнилися з місць позбавлення волі і не мають засобів для існування. На них перереєстровують компанії, які є, скажімо, проблемними".
Якщо погуглити, можна знайти багато оголошень від фірм, які надають послуги з продажу чи закриття компаній. Ціна залежить від способу ліквідації та часу, який відводиться на це. Знайти покупця — від трьох тисяч гривень. Змінити власника за добу без перевірок фірми — від 10 з половиною тисяч гривень. Ліквідувати компанію з боргами — від 12 з половиною тисяч гривень. А якщо робити офіційну ліквідацію з проходженням перевірок, це займе від 6 до 9 місяців і коштуватиме від 15 тисяч гривень. Організувати банкрутство товариства займає більше часу: від 9 до 17 місяців. Ціна — від 150 тисяч гривень.
