Із медом, сухофруктами та маком готує кутю етнологиня із Опішні Олена Щербань. Ця страва – основна на столі у Святвечір. Крім неї ще за традиціями має бути одинадцять пісних страв. А за столом цього вечора збирається уся родина. Своїм родинним рецептом куті напередодні Різдва етнологиня з Полтавщини поділилася із Суспільним.
Етнологиня Олена Щербань Різдво святкує з родиною. Від самого ранку наводить лад в хаті. Далі береться за святковий стіл.
Жінці треба приготувати вечерю. Вона має бути пісною. Там має бути 12 страв.
Головна страва у Святвечір – кутя. Олена розповідає: у кожному регіоні рецепти приготування різняться. Але традиційна – це варена пшениця.
Ми насипаємо стільки зернят, щоб вони закривали дно нашого горщика рівно до половини. Заливати треба окропом. Рідини наливається по вінця. Накривається кришкою і ставиться в таку ледь теплу піч. І потім, коли вона у нас зварилася, і ми бачимо, що вона у нас не запала, а вивершилась – це означає, що у нас буде благодатний, плідний, розкішний, щедрий рік.
Головну різдвяну страву Олена готує за рецептом мами та бабусі. Обов’язково це робить у новому горщику. Коли зварила пшеницю, далі її присмачує.
Головна присмака куті – це мед. «Не передай куті меду», – кажуть таке. Я рекомендую: «Передавайте куті меду. Мед кутю не псує». Найбільшою присмакою куті – це будуть сухофрукти, ті, які у нас з узвару. І вони мають бути варені. І по-багатому ми додаємо у кутю маку. Мак – це символ достатку, багатства, здоров’я.
Готова кутя займає місце біля дідуха – символа роду. Його господиня зробила ще у серпні. І вже, коли сходить перша зірка, родина збирається за святковим столом.
Основа – це зібрати всю родину. Хай святкує з вами вся ваша родина! Тут сенс посадити до столу, побачити кожного, поговорити з кожним, як ти прожив рік, побажати кожному прожити наступний ще краще, в достатку, в добрі, в мирі, в любові, у злагоді, в гармонії самі з собою і в нашій родині.
