Уряд не бачить підстав застосовувати санкції РНБО проти Андрія Портнова, ексзаступника голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича.
Про це йдеться у відповіді прем'єр-міністр Денис Шмигаль на петицію.
За словами Шмигаля, підставою для застосування обмежень є дії, які є загрозою національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини й громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
За його словами, Мінекономіки разом з МВС, МЗС, Мін’юстом, Нацполіцією, БЕБ, ДБР, НАБУ, СБУ та Офісом Генпрокурора мали доручення розглянути петицію та надати відповідні висновки.
"За результатами опрацювання зазначеного доручення Мінекономіки прийшло до висновку, що петиція не містить обставин, що можуть розглядатися як підстави для застосування санкцій згідно із законом. При цьому рішення США про застосування санкцій не є визначеною законом підставою для застосування санкцій", — йдеться у відповіді.
Крім того, зазначається, що петиція також не містить відомостей, що свідчать про терористичну діяльність Портнова у значенні терміну "терористична діяльність" згідно з законом "Про боротьбу з тероризмом", які можуть розглядатися як підстави для застосування санкцій.
"Слід зазначити, що МВС, Національною поліцією, БЕБ, Національним антикорупційним бюро, СБУ повідомлено Мінекономіки про відсутність на даний час інформації щодо наявності підстав для застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до зазначеної у петиції фізичної особи", — йдеться у відповіді.
Також зазначається, що відповідно до Кримінального процесуального кодексу України будь-яка зацікавлена особа, яка має факти, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, має право звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою.
Петиція була зареєстрована на сайті Кабінету міністрів у грудні 2024 року, набрала необхідні для розгляду 25 тисяч у січні.
У грудні 2024 року Медіарух, медійні та громадські організації закликали президента України Володимира Зеленського винести на розгляд РНБО пропозиції щодо запровадження санкцій проти Андрія Портнова.
На сайті президента петицію не опублікували і 24 грудня керівниця відділу розслідувань hromadske і представниця Медіаруху Ярослава Вольвач подала таку петицію на розгляд Кабінету Міністрів України. 11 січня петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів.
Що відомо про Андрія Портнова
Андрій Портнов працював у адміністрації колишнього президента України Віктора Януковича, а в січні 2014-го став першим заступником голови АП. Після втечі Януковича Портнов також залишив Україну і п’ять років перебував за кордоном.
19 травня 2019 року Портнов повідомив, що повернувся в Україну після більш ніж 5 років життя за кордоном. Попри це, в січні 2020-го Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, згідно з яким Портнов нібито проживав в Україні попередні п'ять років.
Портнов раніше перебував у санкційному списку Європейського Союзу, запровадженому у березні 2014 року проти колишніх українських високопосадовців за підозрою в порушенні прав громадян України й незаконному привласненні коштів. Але вже у 2015 році ЄС виключив Портнова з цього списку.
Портнов також перебуває під санкціями США з грудня 2021 року. Його внесли до переліку осіб за так званим "актом Магнітського". До цього списку вносять високопосадовців, причетних до порушення прав людини та масштабної корупції. У Міністерстві фінансів США пояснили, що станом на 2019 рік Портнов "ужив заходів для встановлення контролю над українськими судами, зміни відповідного законодавства, призначення наближених до себе осіб на високі судові посади і "придбання" судових рішень".
