Не вирубкою єдиною. Як можна було зменшити наслідки паводків на Буковині

Не вирубкою єдиною. Як можна було зменшити наслідки паводків на Буковині

Не вирубкою єдиною. Як можна було зменшити наслідки паводків на Буковині Суспільне Буковина

У червні в Чернівецькій області через паводок підтопило приблизно тисячу будинків. У людей гинула домашня птиця, на подвір’я знесло уламки дерев та намул. Пошкоджені домівки, як і зруйновані лісові дороги, відновлюють досі.

Паводок завдав збитків на понад 600 мільйонів гривень. Частину грошей виділили людям, компенсацій вистачало на нову пральну машину або фундамент. Наприкінці 2020 року Суспільне нагадує про наслідки паводку та розповідає, як їх можна було зменшити.

Не встигли злякатися

Жителька гірського села Розтоки Наталія Чолан разом з чоловіком переїхала у будинок сестри. Власне помешкання, яке підтопило, досі капітально ремонтують. Вирішили залити вищий фундамент. Жінка сподівається, що це дозволить уникнути підтоплень надалі.

"Злива лише почалась, а вже за 30 хвилин в хаті брудної води було по коліна. Це сталося так раптово, що ми не встигли злякатися. Одразу виносили речі на горище, там і ночували", – розповідає Наталія. За підтоплений будинок жінці виділили компенсацію в 50 тисяч гривень. Цих грошей вистачило на бетон.

Не вирубкою єдиною. Як можна було зменшити наслідки паводків на БуковиніСуспільне Буковина

Окрім будинку Наталії, в селі підтопило ще приблизно пів сотні хат. Жінка вважає, такі наслідки спричинила безгосподарність людей: "Рубають ліс, ще й рештки за собою не прибирають".

Реальний спосіб вберегти помешкання – не будувати біля річки

Безпосередньо на паводки впливає кількість опадів, вважає еколог організації "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк. Своєю чергою вирубка лісів є одним з чинників, що впливає на руйнівну силу паводкової хвилі. За словами Василюка, важливо саме те, в який спосіб вирубують дерева: "У Карпатах, зазвичай, суцільна рубка. Через це дощ змиває грунт та гілки, які раніше могли вбирати воду". Відтак щороку ліси можуть стримувати воду все менше.

Еколог говорить, що потрібно змінювати систему вирубки лісу, це єдиний шлях усунути проблему сильних підтоплень. Водночас, за його словами, люди, які будують помешкання біля гірських річок, мають усвідомлювати ризики: "Хороше укріплення річки не врятує будинки від підтоплень. Реальний спосіб вберегти помешкання – не будувати його там".

Укріпити лісові дороги

У червні паводок зруйнував приблизно 60 кілометрів лісових доріг та 25 мостів. Як розповів Суспільному начальник ремонтної дільниці берегометського лісгоспу Зіновій Джурик, на їх укріплення не виділяли гроші з 2009 року. Після паводку деякі з них впродовж двох місяців відновлювали силами підприємства.

Не вирубкою єдиною. Як можна було зменшити наслідки паводків на БуковиніСуспільне Буковина

За словами Джурика, найбільшою проблемою є розташування частини лісових доріг. До паводку 2008 року їх будували поблизу лісових потоків. Відтак це сприяє тому, як вода стікає з гір вниз до сіл: "Після 2008 року ми вже інакше ставимось до проєктування доріг".

Не видобувати гравій хаотично

Коли вода в річці Черемош почала підніматися, місцеві жителі разом з рятувальниками укріплювали дамбу. Згодом вода таки вийшла з берегів. На думку члена Карпатської екологічної варти Василя Іванчука, на слабку укріпленість берегів річки впливає нерегульований видобуток гравію.

"Видобуток не впливає на частоту і потужність паводків. Але якби правильно проводили руслорегулювальні роботи, ми могли би вберегтись від таких наслідків, як були цьогоріч". За словами Іванчука, приватні підприємці, які проводять руслорегулювальні роботи, видобувають гравій понаднормово та хаотично. Відтак русло річки змінює напрям, вода витікає на лісові дороги та господарські угіддя.

Не вирубкою єдиною. Як можна було зменшити наслідки паводків на БуковиніСуспільне Буковина

На Буковині діє програма протипаводкового захисту. Як розповів начальник басейнового управління Андрій Кавуля, на укріплення дамб впродовж шести років з державного бюджету виділили 25 мільйонів гривень. З обласного бюджету програму не фінансували зовсім.

Читайте також

"Хата пішла по швах, отримали 50 тисяч". У селі на Буковині незаводолені компенсаціями після паводку

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди