Як на Буковині створювали систему тестування на коронавірус. День із санітарною лікаркою області

Як на Буковині створювали систему тестування на коронавірус. День із санітарною лікаркою області

Як на Буковині створювали систему тестування на коронавірус. День із санітарною лікаркою області Суспільне Буковина

Лабораторний центр на Буковині може досліджувати понад три тисячі зразків аналізів на коронавірус на добу. Він другий в Україні за кількістю тестувань у співвідношенні до 100 тисяч населення. Як розповідає очільниця центру Наталія Гопко, ще у березні проблемою було перевіряти 100 людей на день. Суспільне провело із нею день, аби дізнатись, чому на початку епідемії люди чекали на результат понад тиждень та як це – більше 10 місяців працювати майже без вихідних.

"Під час тестувань зникало світло, і ми починали спочатку"

Робочий день Наталії Гопко розпочинається о 8:00. На роботу в лабораторний центр вона дістається автівкою – сама не водить, її відвозить чоловік або водій з роботи. З початком епідемії її графік змінився: ненормований робочий день, термінові наради, нетипові проблеми.

На вході у лабораторний центр всім вимірюють температуру. У кабінеті Гопко треба продезінфікувати руки – тут це обов’язковий ранковий ритуал. Секретарка вже підготувала з десяток документів на підпис. До 9:00 Гопко має три телефонні розмови.

Очільниця центру розповідає: коли до Києва відправили зразки аналізів чоловіка, який зрештою став першим пацієнтом з COVID-19, розуміли, що найімовірніше отримають позитивний результат.

Тестувати на коронавірус у вірусологічній лабораторії центру почали наприкінці березня – у старому приміщенні з перепадами електроенергії, і на старому обладнанні. "Іноді дівчат до сліз доводила ситуація, коли за п’ять чи десять хвилин до завершення циклу ампліфікації (останній етап дослідження, який показує позитивний чи негативний результат на COVID-19 – ред.) прилад вимикався і доводилось починати спочатку".

До останнього аналізу. Як на Буковині створювали систему тестування на коронавірусСуспільне Буковина

У квітні лабцентр отримував 700-800 зразків аналізів на день. За словами Гопко, обстежити всі одразу було неможливо: тоді мали лише один ампліфікатор, який працював з перебоями. Критично бракувало місця, щоб зберігати проби – тоді благодійники придбали другий холодильник. На результат тесту треба було чекати приблизно тиждень. Того ж місяця лабораторний центр переїхав у нове відремонтоване приміщення. Водночас, як розповідає Гопко, найбільшою проблемою залишалось ручне виконання багатьох процесів. Результат тесту кожної людини спочатку друкували, потім сканували та відправляли на електронну пошту лікарні. Епідрозслідування спочатку проводили очно. Їздили селами та шукали всіх, хто контактував з хворими. Пізніше почали опитувати телефоном. Це дозволило економити час.

"Я відчувала свою втому, але розуміла, що я особисто навіть не проводжу досліджень. Як ж тоді мають почуватись працівники лабцентру? Вони втомлювалися ще більше".

Нашу розмову переривають журналісти. Зараз, як каже Гопко, з ними спілкується значно рідше, аніж у перші тижні епідемії, коли коментувати доводилось і після 23:00. Окрім брифінгів та прямих ефірів, були десятки телефонних дзвінків та чати з медійниками.

Другі в Україні за кількістю тестувань

У співробітників, які проводять епідрозслідування, очільниця центру уточнює дані для обідньої наради в облдержадміністрації. В їхньому кабінеті чотири столи зі стосами документів по кожному інфікованому: де і за яких обставин підхопив вірус. За словами Гопко, інформацію використовують для пропозицій карантинних обмежень. Якщо в березні більшість хворих підхоплювала інфекцію за кордоном, то влітку – на бенкетах та весіллях.

О 14:00 має першу нараду, пізніше ще одну – вже з представниками Міністерства охорони здоров’я. О 17:00 показує нам лабораторію, де проводять тестування. Фельдшерки жартома називають обладнання прізвиськами "зайчик" та "слоник", вони дозволяють економити години часу. Вручну 48 зразків аналізів треба опрацьовувати протягом двох годин, апарат дозволяє обстежити майже 200 за менш ніж годину.

У лабораторії працюють 15 фахівців – це лікарі-бактеріологи, епідеміологи та лаборанти, ще понад 70 співробітників залучені до проведення епідрозслідувань. Тут можуть тестувати 3 000 зразків аналізів на добу. Центр – другий в Україні за кількістю тестувань у співвідношенні до 100 тисяч населення. Такого результату вдалось досягти, коли придбали достатньо техніки. Водночас налаштували інформаційну систему – результати тестів надсилають у медзаклад автоматично.

"Я не робила вигляд, що критика мене не стосується"

Епідемія змінила особисте життя Наталії. Розповідає: бракує часу на сім’ю, далеких родичів майже не бачить, цьогоріч не подорожувала. За десять місяців, як і більшість її колег, у відпустці була один раз, втім приходила на роботу чи не щодня. У пікові періоди засиджувалась у центрі до опівночі.

"Я взагалі не пам’ятаю квітня. Щодня до пізньої ночі нові завдання, напрацювання нових алгоритмів. Згадую, що зразки надходили і надходили, працівники не встигали їх реєструвати. Я дивилась на це і думала, що робити. Це був дуже стресовий період для мене", – розповідає Гопко, коли п'є першу каву за день.

До останнього аналізу. Як на Буковині створювали систему тестування на коронавірусСуспільне Буковина

Зі стресом допомагає впоратись сім’я, особливо, семирічна онучка та шестимісячний онук. Розповідає, що рідні вже звикли до специфіки її роботи. У 2008 році через паводок довелось скасувати відпустку, тоді чоловік з дітьми поїхав в Одесу, вона ж залишилася у Чернівцях.

На критику реагує стримано, мовляв, сама дуже самокритична. Читала коментарі у соціальних мережах, коли люди обурювались довгим очікуванням на результати: "Я не робила вигляд, що це мене не стосується".

З 27 листопада кількість зразків, які надходять у лабораторний центр, почала знижуватись. Втім про спад епідемії говорити зарано – у центрі з осторогою очікують на стрибок після новорічних свят.

Читайте також

Від першого пацієнта в Україні: як на Буковині протидіють епідемії коронавірусу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди