2020 – рік пам’яті депортацій українців на Прикарпатті. Що вдалося зробити?

2020 – рік пам’яті депортацій українців на Прикарпатті. Що вдалося зробити?

2020 – рік пам’яті депортацій українців на Прикарпатті. Що вдалося зробити?

На початку 2020-го Івано-Франківська обласна рада ухвалила рішення проголосити цей рік – роком пам’яті депортацій українців на Прикарпатті. Журналісти Суспільного Карпати дізналися, що вдалося зробити за цей рік на Івано-Франківщині.

Депутат обласної ради VI-VII скликання, координатор ГО "Поступовий гурт франківців" Сергій Адамович розповів, що на території області впродовж року робили те, на що були повноваження. На загальноукраїнському рівні залишилося багато невирішених питань. Найголовніше досягнення – робота над створенням Музею депортації у Брошнів-Осадській територіальній громаді.

2020 – рік пам’яті депортацій українців на Прикарпатті. Що вдалося зробити?Facebook/Назарій Іванів

2020 – рік пам’яті депортацій українців на Прикарпатті. Що вдалося зробити?

"Остання річ, яка дуже важлива і якою ми займалися два роки, – у нас стоїть автентичний вагон, у якому депортували людей. Як виявилося, Укрзалізниця має фонд таких вагонів. Зараз він стоїть у нас. Ми не сподівалися, що Укрзалізниця має такий ретропарк. І коли ми починали розмову, то нам пропонували навіть вибір вагонів. Бо людей возили двома типами вагонів. Обсяги були великі, частково возили солдатів, загальні потреби були. А потім їх використали для депортації. Дерево не збереглося, але основа вагону – автентична. Це – дуже важливо для майбутнього", - сказав Сергій Адамович.

2020 – рік пам’яті депортацій українців на Прикарпатті. Що вдалося зробити?Facebook/Назарій Іванів

2020 – рік пам’яті депортацій українців на Прикарпатті. Що вдалося зробити?

Також цього року на Прикарпатті запустили видання серії книжок "Вигнані з раю". За словами Сергія Адамовича, всього планували видати десять книг. Проте на початку року на це не було коштів.

"Сьогодні є видана книжка спогадів упівця, який оперував на теренах ЗакерзонняЗакерзо́ння — публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни увійшли до складу Польщі.. Також готується до друку книга людини, яка живе у Польщі, працює ректором в університеті. Він – українець, якого депортували під час операції "Вісла", і він - найбільший спеціаліст у цих питаннях у Польщі. Ми можемо говорити вголос і засуджувати дії Польщі, навіть в операції "Вісла", а йому це набагато важче, - розповідає Сергій Адамович. – Ще готується до друку книга спогадів людей".

Сергій Адамович додає, що зараз також працюють над сайтом "Вигнані з раю". На ньому публікуватимуть різні локації та карту, де позначать села, з яких вивозили людей. До кожного публікуватимуть відео та історії.

Найбільше роботи, каже Сергій Адамович, залишилося у Музеї депортації. Зараз там триває ремонт, проте концептуально уже відомо, який вигляд матиме Музей.

Голова Світової федерації українських лемківських об’єднань Ярослава Галик розповіла, що також працює над збереженням культурної та духовної спадщини. Зокрема, ще минулого року жінка звернулася до інституту етнографії з проханням створити видання "Лемківщина – спадщина поколінь". Також планують зібрати усі відомості в електронному вигляді.

"Щодо могил, церков та їхнього збереження, мені вдалося зустріти людину, яка живе на Волині. Проте певний час він провів з краєзнавцями на всіх цвинтарях, похованнях на території Лемківщини. Ми домовилися, що будемо на основі їхніх напрацювань брати по кілька сіл, їздити туди та створювати книгу пам’яті цих культових споруд Лемківщини", - пояснила Ярослава Галик.

Що відомо

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди