Керівник Росії Володимир Путін обрав війну в Україні замість допомоги режиму Асада у Сирії. Після цього інші російські партнери можуть дійти висновку, що не можуть покладатися на Москву.
Про це пише видання Foreign Affairs.
Зазначається, що у 2015 році, коли Путін відправив війська до Сирії на прохання диктатора Башара Асада, він переслідував кілька цілей. Путін хотів допомогти Росії вийти з міжнародної ізоляції, в яку вона потрапила після захоплення Криму в 2014 році. Він прагнув повернути Росії вплив на Близькому Сході, де її присутність зменшилася після розпаду Радянського Союзу. Також Путін хотів утвердити Росію як глобальну державу, здатну підтримувати своїх союзників і припинити спроби повалення дружніх урядів. Інтервенція в Сирії також дозволила Росії взяти на себе роль “захисника християн на Близькому Сході” — місія, яка ідеально вписується в бажання Путіна представити Росію як останній бастіон християнських цінностей в Європі.
“Після швидкого краху режиму Асада Путін мало що може продемонструвати для цього потрійного порядку денного. Росія зіткнулася з втратою своїх військових баз на Близькому Сході і не виявила особливої турботи про сирійських християн, яких, як вона стверджувала, захищала, коли світський уряд Асада був повалений ісламістською організацією “Хаят Тахрір аш-Шам”. А ізоляція Росії від міжнародної спільноти лише посилилася після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році”, — пише видання.
Як пише Foreign Affairs, в основі російської інтервенції лежало послання до менших країн, які не мають тісних зв'язків із західними державами: приєднуйтесь до нас, і ми захистимо вас від зміни режимів за підтримки Заходу. Протягом майже десятиліття це послання здавалося правдоподібним. Однак зараз все виглядає інакше. Цілеспрямоване зосередження Путіна на досягненні повної перемоги над Україною відсунуло інші зовнішньополітичні цілі Росії на другий план і коштувало їй одного з найбільших зовнішньополітичних успіхів.
Зосередження уваги Росії на війні в Україні допоможе Путіну та росіянам загалом ігнорувати незручні запитання про Сирію, наприклад, що сталося з грошима та ресурсами, які Росія вклала в країну, або чому російські служби безпеки неодноразово заставали зненацька: готовністю України чинити опір, повстанням лідера ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина в червні 2023 року, операцією України у Курській області, а тепер швидким падінням режиму Асада. Однак російські партнери в інших місцях зададуться цим питанням, відзначає видання.
Падіння Асада зводить нанівець претензії Росії на роль гаранта стабільності режимів у країнах-союзниках. Допоки війна в Україні триває, вона не зможе бути гарантом безпеки за кордоном.
“Відмова Росії від допомоги режиму Асада, щоб залучити більше ресурсів для боротьби з Україною, яскраво свідчить про те, що Путін готовий пожертвувати всім заради повної перемоги у війні”, — пише видання.
У той же час рішення Путіна віддати пріоритет Україні не слід плутати з повною відмовою від російських амбіцій за межами найближчого сусідства, відзначає видання. Скоріше, втрата Сирії просто підвищила ставки війни в Україні. У схемі Путіна Україна стала переломним пунктом у глобальній боротьбі між західною елітою та новим порядком, очолюваним Росією.
Захоплення Дамаска і втеча Асада
Сирійські повстанці зранку 8 грудня оголосили про звільнення Дамаска. Президент країни Башар Асад покинув столицю.
Прем'єр-міністр Сирії Мухаммад Газі аль-Джалалі заявив, що готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, обраним сирійським народом, та вживати будь-яких заходів щодо передачі влади.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у результаті переговорів з низкою сирійських повстанців Башар Асад вирішив передати владу "мирним шляхом" та покинув країну. Де він може перебувати зараз у відомстві не уточнювали.
Увечері 8 грудня російські державні ЗМІ повідомили з посиланням на джерела про те, що Асад, який залишив Сирію після взяття повстанцями Дамаска та інших великих міст, прибув до Росії, де отримав притулок.
9 грудня речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що Асад з родиною отримали притулок у Росії і це рішення ухвалене Володимиром Путіним.
