Щонайменше три російські нафтопереробні заводи (НПЗ) змушені були призупинити роботу або суттєво скоротити виробництво через збитковість в результаті обмеження експорту, зростання цін на нафту, високу вартість позик та санкцій Заходу.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на п’ять джерел в компаніях, які керують НПЗ і знайомі з фінансами заводів.
За даними джерел, три заводи — Туапсинський, Ільський та Новошахтинський НПЗ призупинили або скоротили виробництво в останні місяці.
"Криза скорочує експорт палива та знижує доходи компаній, генеруючи менше готівки для державного бюджету в умовах високої інфляції та невизначеності на енергетичних ринках, які вже стурбовані слабким попитом", — зазначає видання.
Причин кризи російських НПЗ:
- Санкції та обмеження експорту: російські нафтопереробники змушені продавати продукцію зі знижкою, що знижує їхню маржу;
- Високі ставки по кредитах: ключова ставка Центрального банку РФ зросла до 21%, ускладнюючи фінансування підприємств.
- Зростання вартості сировини: ціна на російську нафту на внутрішньому ринку досягла 50 000 рублів за тонну, тоді як для прибутковості НПЗ необхідна ціна близько 35 000 рублів.
- Атаки українських безпілотників: нафтопереробні заводи неодноразово зазнавали ударів, що пошкоджувало обладнання та сприяло зниженню потужностей.
Вплив на економіку РФ
Видання пише, що збитковість російських НПЗ загрожує скороченням експорту палива, що впливає на доходи компаній і державного бюджету, вже ослабленого високою інфляцією.
Найбільше постраждали заводи з низькою технологічною складністю, які не виробляють преміумпродукцію. За даними джерел видання, втрати протягом кількох місяців 2024 року склали 10 тисяч рублів (102 долари) за метричну тонну.
Зокрема Туапсинський НПЗ, що належить "Роснефти", кілька разів цього року зупиняв роботу через нерентабельність.
"Роснефть" не відповіла на запит про коментар Reuters, як і інші великі російські нафтові компанії — "Сургутнефтегаз", "Газпромнефть" та "Лукойл".
Згідно з чотирма джерелами, менші незалежні Ільський і Новошахтинський нафтопереробні заводи на півдні Росії вже кілька місяців працюють наполовину від запланованої потужності, переробляючи близько 70- 60 тисяч барелів на день відповідно через низьку маржу.
Деякі НПЗ, як-от Новошахтинський та Ільський, звернулися до уряду за субсидіями, проте відповіді не отримали. Міністерство енергетики РФ відмовилося коментувати ситуацію.
"Ми очікуємо, що фактичне закриття (заводів — ред.) може відбутися на початку наступного року", — сказало одне з п'яти джерел видання.
Що відомо про обмеження щодо російського газу
22 грудня 2022 року Євросоюз офіційно встановив граничну ціну на газ на рівні 180 євро за мегават-годину.
З 1 січня 2023 року Велика Британія повністю припинила імпорт російського скрапленого газу.
У жовтні 2023 року стало відомо, що Литва з листопада введе заборону на будь-який імпорт, завантаження та дегазацію російського скрапленого природного газу (СПГ).
У квітні 2023-го повідомлялось, що Нідерланди планують припинити імпорт російського скрапленого газу.
Експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук в ефірі Суспільного пояснив, що Встановлена Євросоюзом гранична ціна на природний газ націлена на те, щоби контролювати ціну скрапленого газу, який буде надходити на європейський ринок через LNG-термінали.
Він також розповів, що ця угода містить ризики. Зокрема, якщо виникне великий дефіцит газу, або компанії-постачальники скрапленого газу займуть жорстку позицію і не будуть постачати паливо, то через цю граничну ціну Європа потрапить в ще більшу пастку дефіциту.
