У квітні 1986, після вибуху четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, 21-річний Василь Гутий вчився у школі міліції. 26 квітня його та інших курсантів підняли по тривозі, посадили в автобуси і повезли.
Суспільному чоловік розповів про кілька найстрашніших днів у його житті, евакуацію мешканців та рудий ліс.
За два дні із зони вибуху ядерного реактора евакуювали майже 15 тисяч місцевих жителів, каже Василь Гутий: "Щоб не було паніки – людям не казали.Людей вивозили і ніхто їм не казав, що вони вже туди не вернуться ніколи".
Службу чоловік ніч за кілометр від реактора, він та колеги працювали без захисту, дозиметрів ні в кого набуло."Нас не переодягали. Ми як приїхали, так і були в міліцейській формі", - розповів ліквідатор.
В його медичній книжці, говорить чоловік, є запис: зона опромінення 26 берів – це доза ураження рентгенівськими променями. "Нас було з Луцька 6 чи 7, були ми по різних ротах. Трьох не має вже – хлопці повмирали", - каже Василь Гутий.
Після подій у Чорнобилі чоловік працював у правоохоронних органах. Нині вже на пенсії, живе у Луцьку разом із рідними. Щороку в День ліквідатора аварії на ЧАЕС та на річницю трагедії приходить до пам’ятного знаку "Жертвам Чорнобиля"о в обласному центрі.
До пам'ятного знаку ліквідатори поклали квіти та згадали загиблих колег. Голова громадської організації чорнобильців Ростислав Кухтей розповів: на Волині проживає 123 тисячі чорнобильців, серед них - 1 903 ліквідатори аварії на ЧАЕС.
Читайте також: "Чорнобильську АЕС закрили для туристів"
