Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершила досудове розслідування у справі очолюваного ексголовою Фонду держмайна Дмитром Сенниченком угрупування, яке завдало державі збитків на понад 700 млн гривень. Цю організацію також підозрюють у відмиванні 10 млрд гривень.
Про це повідомляє пресслужба САП.
"САП і НАБУ здійснюють заходи щодо розшуку підозрюваних осіб, які переховуються від правосуддя, а також встановлюють інші епізоди діяльності злочинної організації та решту її ймовірних учасників", — йдеться у повідомленні.
У прокуратурі додали, що результати розслідування були досягнуті завдяки ефективній міжнародній співпраці за сприяння Ініціативи з повернення викрадених активів, Організації економічного співробітництва та розвитку, Мін'юсту США, Федеральної агенції розслідувань Департаменту національної безпеки США, ФБР, а також завдяки ефективній співпраці в рамках спільної слідчої групи Агентства Євросоюзу з питань співробітництва у сфері кримінального правосуддя (EUROJUST) з представниками європейських країн.
Що відомо про справу Сенниченка та оборудки у ФДМУ
22 березня 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне антикорупційне бюро викрили злочинне угрупування, яке очолював колишній голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко. Зловмисники незаконно заволоділи понад 500 мільйонами гривень коштів держпідприємств.
Сенниченку та ще його дев'ятьом спільникам повідомили про підозру.
24 березня Вищий антикорупційний суд взяв під варту колишнього радника голови Фонду державного майна України, який, за даними слідства, був учасником злочинної організації, яку очолював ексголова Фонду Дмитро Сенниченко.
У листопаді 2023-го САП і НАБУ оновили підозри учасникам злочинної організації на чолі з Сенниченком. Відтоді їх підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму понад 10 млрд гривень.
За версією слідства, ексголова ФДМУ разом зі спільниками поставив "своїх" людей директорами АТ "Одеський припортовий завод" (ОПЗ) та АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК). Ті, зі свого боку, укладали договори з наперед визначеними компаніями і продавали продукцію за заниженими цінами. Різницю у вартості виводили та конвертували в інтересах злочинної організації. Таким чином вони легалізували доходи, одержаних злочинним шляхом на суму понад 10 млрд гривень.
