На Хмельниччині активісти встановили пам’ятний знак розстріляним воїнам УПА

На Хмельниччині активісти встановили пам’ятний знак розстріляним воїнам УПА

На Хмельниччині активісти встановили пам’ятний знак розстріляним воїнам УПА Фото: Суспільне.

Пам’ятний знак воїнам УПА, розстріляним партизанами й енкаведистами в 1944-му році, встановили власним коштом та своїми силами жителі Славути. Це - козацький хрест в урочищі Бридурин, поблизу села Стригани.

Про це Суспільному розповідає скульптор з Славути Микола Мельничук.

Він каже: очевидці свідчили, що саме там вояків УПА взяли в оточення й знищили енкевидисти та «червоні» партизани.

Хрест з написом «Воля або смерть» встановили на пагорбі в урочищі Бридурин, в лісі біля села Стригани Славутського району. Його уродженець Анатолій Турицький розповів: на цьому місці, де в 44-му році була торфорозробка з канавами, партизани й енкаведисти оточили й розстріляли до 190-та вояків УПА.

«Старі люди розказували, шо там і трупи плавали, вони бачили, і одежа, чоботи, і кров була - ті канави були червоні від крові», - пригадує уродженець села Стригани Анатолій Турицький.

За словами Анатолія Турицького, в лісі базувалося партизанське формування та діяв шпиталь для військових Червоної армії. Про наближення загонів вояків УПА - говорить - радянська розвідка повідомила, а пропаганда зробила свою справу.

«Батько мій, наприклад, казав: пустили таку «пушку», люди цьому не дуже, правда, вірили, що, мовляв, вони йшли знищувати в госпіталі військовослужбовців, які там лікувались. На тих горбиках засіли партизани, а тут болото, тут торфорозробка. Все збігається на тому, шо в цьому місці їх перестріли, звідти бронепоїзд, звідси партизани… Зробили там засідку, і там їх розстрілювали», - розповідає Анатолій Турицький.

Анатолій Турицький додає: це були рекрути УПА, один з них врятувався.

«Місцевий житель погрузив його на підводу, накрив соломою і відвіз – не знаю, яке то село біля Острога. Там формувалися, звідти вони були», - каже Анатолій Турицький.

Із Рівненщини – продовжує пан Анатолій - почали приходити родичі розстріляних.

«Приїжджали тайкома, лісами, хто міг, находили своїх, вивозили, а про інших немає відомостей. Могли десь закопати просто тихо, зарити, щоб ніхто нічого не знав. А те, що вони йшли когось знищувати, то дуже великий фейк радянської влади, він давно уже розвінчаний. Та й тоді ніхто не вірив з людей у це», - каже Анатолій Турицький.

Саме Анатолій Турицький подав ідею на місці розстрілу встановити пам’ятний знак. Славутський скульптор Микола Мельничук розповідає: ідею підтримав та виготовив знак у вигляді хреста.

«Це «козацький» хрест. Для воїнів УПА, які за вільну Україну билися. Він доречний - ми так вирішили», - каже автор пам’ятного знаку.

Форму знаку, говорить скульптор, знайшов поблизу – у Комарівці знаходяться старі, старовинні хрести десь 1800-тих років і саме з такими хрестами там могили.

Хрест виготовлений з армованого бетону. Матеріали надали благодійники. Скульптор каже: за свою роботу винагороди не хотів.

«На цьому ніхто не збирався заробляти. Робилося все на волонтерських засадах, все в подарунок. Це маленька пошана, яку можна хоч якось віддати загиблим», - каже Микола Мельничук.

Встановлювали хрест 20 волонтерів трьох славутських громадських організацій толокою, розповідає славутчанин Петро Скиба.

«Збиралися активісти, і все, що скульптор казав, робили. Треба було пісок привезти, гравій, воду носити, потрібно було очищати все це, прибирати. Фінансово теж активісти долучалися, тому що від місцевої влади, від Крупецької громади, на території якої цей пам’ятник безпосередньо стоїть, крім схвалення, щоб тут велися роботи, не було», - каже Петро Скиба.

Скульптор Микола Мельничук розповів: матеріал довговічний, хрест стоятиме в урочищі довго.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди