Правозахисні організації вважають, що державний проєкт "Хочу к своим", мета якого сприяти обміну українських колаборантів на українців, яких утримують у російському полоні, загрожує інформаційній безпеці країни. А також — суперечить дотриманню прав людини.
Про це йдеться у заяві, яку оприлюднив Центр прав людини ZMINA.
Там зазначено, що вони закликають дотримуватися норм міжнародного права у питаннях пошуку інструментів для звільнення цивільних, яких незаконно утримують у Росії та на тимчасово окупованих територіях України. А ще — припинити інформаційні кампанії, спрямовані на пошук "зрадників" серед своїх громадян.
Правозахисники зауважили, що ініціювавши проєкт "Хочу к своим", Україна вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ заявила про намір проводити "обмін" цивільними особами з російською стороною. Однак, зазначають, що така практика суперечить міжнародному гуманітарному праву, і про це неодноразово наголошувала українська сторона.
"Залишаючи за дужками питання етичності обмінів "неправильних українців" на "правильних українців", стимулювання практики обміну цивільними навряд чи приведе до створення сталого механізму повернення цивільних з незаконного утримання в РФ, про який багато говориться останніми роками. Натомість практика обміну цивільними може створити значні проблеми та ускладнення для України", — йдеться у заяві.
Правозахисні організації вважають, що:
- така ініціатива у перспективі сприятиме збільшенню порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях. Мовляв, це можуть сприймати як легітимізацію незаконних судових процесів проти цивільних в РФ;
- обмінюючи своїх цивільних громадян на своїх же, Україна легітимізує злочинну політику РФ щодо “обмінів” цивільними та змінює правовий режим захисту їхніх прав за міжнародним гуманітарним правом на режим внутрішнього конфлікту;
- обмін цивільних громадян України, засуджених, зокрема, за злочини проти основ нацбезпеки, може стимулювати правоохоронну та судову систему України до порушень. А також — до поверхового розслідування та розгляду відповідних справ. А звільнення тих, хто вчинив тяжкі та особливо тяжкі злочини, від відбування покарання може посилити відчуття безкарності за злочини в умовах збройної агресії проти України;
- складно переконатися у добровільності згоди засудженого на "обмін", бо вона надається в умовах несвободи. Це може вважатися видворенням такої особи через її політичні переконання. Це є ймовірним порушенням принципу невидворення. Він є фундаментальним принципом міжнародного звичаєвого права;
- обмін осіб, засуджених за злочини, зокрема, проти основ нацбезпеки, може ніколи не відбутися. Однак, їх можуть звільнити у зв’язку із завершенням строку відбування покарання. Для них власноручно написані заяви про готовність виїхати до РФ чи на тимчасово окуповану територію України будуть фактором додаткової стигматизації та можуть створити реальні загрози переслідування та помсти на підконтрольній українській владі території;
- оприлюднення такої кількості персональних даних не виправдане, а популяризація сайту серед громадян України негативно впливає на загальне сприйняття України й українців, які ведуть війну за незалежність та суверенітет;
- створюється можливість через інструмент подання згоди на виїзд до РФ уникати мобілізації в Україні. Цим може скористатися Росія, гарантуючи чоловікам призовного віку уникнення служби;
"Незаконне утримання цивільних громадян України є грубим порушенням норм міжнародного права з боку РФ, а з огляду систематичність і поширеність цієї практики може врешті бути кваліфікованим як злочин проти людяності. Водночас ініціатива представників української держави щодо формування "обмінного фонду" з-поміж цивільних українських громадян не відповідає нормам МГП та є виявом непослідовності державної позиції України", — заявили правозахисні організації.
На їхню думку, доцільніше щонайменше закрити доступ широкого кола користувачів до сайту проєкту, продовжувати пошук шляхів повернення цивільних, яких незаконно утримують в Росії, та активізувати роботу Міжнародної Платформи за звільнення цивільних, незаконно затриманих РФ.
А ще — забезпечувати справедливий та якісний розгляд справ щодо злочинів проти нацбезпеки, сприяти створенню механізмів належного реагування та запобігання таким злочинам.
Відповідну заяву підписало 12 організацій.
Що відомо про проєкт "Хочу к своим"
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими разом з Головним управлінням розвідки, Службою безпеки України та Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 25 липня презентували спільний державний проєкт "Хочу к своим". Його мета — сприяти обміну українських колаборантів на українців, яких утримує у неволі РФ.
Представник Головного управління розвідки (ГУР) Андрій Юсов розповів, що першим і головним завданням проєкту є оприлюднення інформації про засуджених російських агентів, зрадників і колаборантів, що співпрацювали або допомагали російським окупаційним силам у війні проти України.
За його словами, на сайті також буде опція — "згода на обмін", коли засуджений колаборант зможе дати згоду на обмін на громадян України з російської неволі.
Директорка департаменту інформаційної політики, комунікації та протокольних заходів секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Тетяна Шелест додала, що ситуація з поверненням українських цивільних з російських тюрем є надзвичайно складною.
За її словами, нині вдалося повернути 161 цивільних громадян України. Останнє повернення відбулося 28 червня. Проблема в тому, що не існує чітко визначеного механізму повернення цивільних. Українці залишаються в російських тюрмах ще з 2014 року, коли Росія затримувала громадян України на території Донецької, Луганської областей.
Інші завдання проєкту "Хочу к своим":
- дати можливість громадянам України, які з тої чи іншої причини досі співпрацюють з окупантом, припинити цю діяльність на визначених умовах;
- дати можливість громадянам України, які мають якусь інформацію про діяльність російських агентів, поділитися нею з проєктом;
- громадянам, які бажають виїхати з України до Росії, допомогти це зробити.
На сайті "Хочу к своим" постійно оновлюватиметься база засуджених російських агентів, зрадників і колаборантів, що погодилися на обмін до РФ.
Як розповів речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко, СБУ ініціювала вже понад 7000 кримінальних проваджень за колабораційну діяльність, а близько тисячі зрадників вже отримали вироки. Понад 200 засуджених осіб нині дали згоду на обмін.
