"В кожній війні першою гине правда", говорить віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей та прозорості Вера Юрова, проте додає, що попри всі складні умови, робота українських журналістів надважлива, бо люди мають читати обʼєктивні новини. Про це, а також про російські пропагандистські наративи, український медіаринок, поїздку Віктора Орбана до Росії та перспективи перемовин України щодо вступу в ЄС — Юрова в інтервʼю Суспільному.
В українському медіапросторі дуже сильний вплив російської пропаганди. Як ми можемо боротися з нею?
Кремль своїми наративами підживлює відчай і тривогу, й робить це не лише в Україні. Протидія цьому: об'єктивні новини та факти. Важливо, щоб медіа могли функціонувати вільно, без страху. Мені важко сказати, якою є ситуація насправді (в українських медіа — ред), тому що є приказка: в кожній війні першою гине правда. Ваші журналісти працюють у складних умовах, але їх робота важлива, бо люди повинні розуміти, що відбувається.
Як ви оцінюєте рівень свободи медіа в Україні?
У грудні 2022-го ви прийняли закон про медіа. Він відповідає правилам Європейського Союзу. Але завжди потрібен і другий крок — щоб закон застосовувався на практиці. Це гарантуватиме незалежність і умови для функціонування медіа.
Водночас ЗМІ в Україні знаходяться під неймовірним фінансовим тиском. Можемо говорити про колапс медіаринку. Тому важливо, щоб медіа — особливо суспільні медіа — отримували достатнє фінансування. Знову ж таки, фінансовий тиск не є унікальним для України — гроші рекламодавців у всьому світі перейшли від ЗМІ до соціальних медіа. В країнах Європейського Союзу брак грошей в медіа теж є великою проблемою.
Чи вважаєте ви, що телемарафон "Єдині новини" все ще необхідний?
Необхідно мати плюралістичний медіаринок, де люди можуть вибирати, що читати й слухати. Як я казала, потрібні сильні суспільні медіа, які мають достатнє фінансування та укомплектовані професіоналами.
Знову ж таки, мені з Брюсселя важко оцінювати, чи може взагалі існувати щось на кшталт об'єктивних новин в зоні бойових дій. І все ж я вірю, що українці хотіли б мати достовірну, перевірену інформацію. Це, перш за все, роль суспільних медіа. Коли ми говоримо з українськими партнерами, я підкреслюю, що потрібно гарантувати фінансову стабільність та передбачуваність для них. І, як ви знаєте, ми підтримуємо Україну фінансово. Я говорю про суспільні медіа.
А тепер щодо Угорщини. Ця країна розпочала головування в ЄС. З якими проблемами може зіткнутися Євросоюз протягом цього півріччя?
У зовнішній політиці роль головування зводиться до нуля, тому що ця сфера в руках високого представника з питань зовнішніх справ і президента Європейської Ради. Тому у Віктора Орбана, наприклад, не було мандату їхати до Києва, Москви та ПекінаВіктор Орбан з липня їздив, зокрема, в Україну, РФ та Китай, де зустрічався з лідерами цих країн та обговорював можливі мирні перемовини. В Євросоюзі заявили, що політик не має мандату на взаємодію з Росією від імені ЄС і діє у межах двосторонніх відносин — Будапешта та інших країн. Це стало неприємним сюрпризом для всіх європейських партнерів. Довіра впала до нуля, тому що не було обговорення перед цією поїздкою.
Він розмовляв з Путіним за день до того жахливого бомбардування дитячої лікарні в Києві, потиснув йому руку. Це був поганий сигнал для ЄС щодо того, чи ми можемо вважати Орбана надійним партнером.
І дивно, що слоган угорського головування: зробимо ЄС великим знову. Моє повідомлення до Будапешта завжди таке: ЄС великий лише якщо єдиний.
І знову ж таки, що можна зробити з цим всередині ЄС?
Я юристка, тому дам суху відповідь: ми не можемо позбавити Угорщину головування. Але можемо відкрито показати, що не погоджуємося з політикою пана Орбана.
Це те, що ми робимо, і поступово готуємося до польського головування, яке починається після нового року. До речі, угорське головування припадає на час, коли Рада ЄС не буде приймати жодні ключові рішення, оскільки ми на початку законодавчого періоду, зміни мандатів в інституціях. Тому, хай це і прозвучить нахабно, але пан Орбан не зможе завдати великої шкоди всередині ЄС.
Щоб приєднатися до ЄС, Україна має провести переговори з кожною країною-членом Євросоюзу. Яку стратегію Україна повинна зайняти в переговорах з Угорщиною?
Продовжувати робити те, що робить. Я захоплююся дипломатичною діяльністю президента Зеленського та його колег, тим, як їм вдається отримувати військову, гуманітарну і політичну підтримку. І це має продовжуватися.
Немає чарівної поради. Дійсно, всі 27 держав-членів повинні будуть сказати "так" кожній главі в переговорах, але українські дипломати настільки здатні, що зможуть впоратися.
