Українську мову обмежували, забороняли, не визнавали. Це тривало 400 років. Історія знає майже півтори сотні задокументованих утисків української мови.
Найбільш затято українську утискала Росія. Усе почалося в 1627 році, коли з подання церкви спалили і заборонили книги українською. У XVIII столітті мовознищення продовжили царі, у XIX столітті винищували мову в школах, забороняли навіть кирилицю.
У 1863 році був підписаний циркуляр Валуєва, який забороняв видання підручників та літератури. У 1876 році — Емський указ, який забороняв вистави і навіть народні пісні. За понад 100 років виселили кілька мільйонів інтелігенції. У XX столітті репресії лише зміцнили арешти і розстріли діячів української науки і культури. Апогеєм стали 1989-1990 роки, коли російська мова отримала статус офіційної.
Читайте також: "Радіодиктант національної єдності. Як написати та коли чекати на результат"
Лише після проголошення незалежності і з прийняттям Конституції державною мовою в Україні утвердили виключно українську. Але не надовго — до 2012 року, до ухвалення закону Колесніченка-Ківалова про можливість офіційної двомовності у певних регіонах. У 2018 році закон визнали антиконституційним. Того ж року Верховна рада ухвалила новий мовний закон і знову офіційно визнала українську мову державною.
