Сьогодні у Хмельницькому попрощалися із загиблими внаслідок російської атаки 22 березня Валентиною та Анатолієм Корольковими. Того дня подружжя опинилося під завалами власного будинку.
Провести в останню путь пару прийшли рідні, друзі та знайомі. Серед них і сусідка по дачі Лідія Сінькова.
"Я товаришувала з Валентиною та Анатолієм 38 років. Між нашими ділянками не було жодного забору – тільки стежка втоптана. Дуже багато вечорів разом провели. Попрацювали, зібралися, поговорили, в чомусь порадилися, потішилися, в чомусь – поплакали", – каже Лідія.
Родину Королькових жінка називає зразковою.
"Вони дуже гарно жили. Це був приклад, напевно, життя сім’ї. Вони все разом, злагоджено робили, усе було дуже добре", – зізнається Лідія Сінькова.
Попрощатися із подружжям Королькових прийшла і Галина Кравчук. 46 років тому Анатолій хрестив її сина.
"Не можу змиритися. Сім’я була дуже хороша, позитивна. Спілкування було з ними дуже приємним. Зустрічалися часто", – говорить Галина Кравчук.
Рідні, друзі та знайомі прийшли провести в останню путь подружжя Королькових. Наталія Ковальчук – колега їх сина і подруга родини. Пригадує, як невістка Оксана згадувала в спілкуванні свекрів.
"Так, як свекруха і свекор до Оксани дуже добре ставилися, то вона їх за рідних батьків вважала. Знаю, що дуже онуків любили. Вони виняньчили їх, вибавили. Дуже хороші, порядні. Дуже шкода, що так сталося", – каже Наталія Ковальчук.
Під час російської атаки 22 березня в будинку з Валентиною і Анатолієм Корольковими була дружина їхнього онука. Вона вижила. З множинними травмами її госпіталізували до Хмельницької міської лікарні. У загиблої пари залишилися діти та онуки.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
