Дві парафії Православної церкви України, проте жодного храму для них: така ситуація склалася в Коропі на Чернігівщині. Одна з цих парафій хоче проводити свої служби в приміщенні нинішнього музею, який на початку ХХ століття був церквою. Друга – претендує на храм, який зараз займає Українська православна церква Московського патріархату. Чому так склалося і чи є вихід із ситуації — далі у матеріалі.
Які аргументи ПЦУ зайняти приміщення музею
Тамара Гриценко показує Коропський регіональний історико-археологічний музей, який вона очолює. Каже: діаграма Радичівського городища за часів Київської Русі встановлена саме на тому місці, де колись був вівтар, бо ж будівля музею на початку ХХ століття була Свято-Феодосіївською церквою. У радянські часи з неї зробили кінотеатр, потім — дискотеку. Та вже майже три десятки років тут краєзнавчий музей.
Сама будівля є комунальною власністю селищної ради.
Повернути культовій споруді її первісне призначення і проводити там свої служби хочуть парафіяни Православної церкви України (ПЦУ). Наразі вони свого храму не мають.
Представник Свято-Феодосіївської парафії ПЦУ Віктор Шкурко говорить:
"Є споруда церковна, яка підпорядкована Закону України, де написано: стаття 17: релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно".
Віктор Шкурко показує листа Державного комітету у справах релігій, де перелічені споруди Чернігівщини, які мали передатися у користування релігійних громад.
Свято-Феодосіївська церква — також у цьому переліку.
Варіант перший: перенести музей у приміщення кінотеатру
Музейні експонати Віктор Шкурко пропонує перенести у приміщення старого радянського кінотеатру. Каже: кликав проєктантів, щоб обговорити це питання. На його думку, у цьому приміщенні достатньо місця. Пропонує там створити Центр спільнототворення, на ремонт якого можна отримати грант від міжнародних донорів.
Проєкт чоловік замовив за власний кошт. Показує, що там заплановано залу кінотеатру розділити пополам і зробити приміщення для проведення семінарів, всіляких тренінгів та сам музей.
Каже: громаді залишилось написати заяву на грант і подати цей проєкт. Наводить приклад із Ніжином.
"Ніжин виграв грант – один мільйон під отакий же проєкт", — зазначає Віктор Шкурко.
Варіант другий: перенести музей на другий поверх адмінбудівлі
Натомість в громаді пропонують перенести музей на другий поверх адмінбудівлі. Перший поверх — займають декілька організацій районної адміністрації.
Начальник відділу культури і туризму Коропської селищної ради Сергій Семенов говорить:
"Ця будівля якби і ззовні своєю старовинною побудовою наче підходить під музей. Ну, і всередині — великі вікна, світлі кімнати. Ну, і, звичайно, сюди треба вкласти кошти, щоб місце було підготовлене, тоді ми готові до переїзду. Якщо нам це приміщення район передасть, то — за рахунок селищного бюджету".
Які аргументи музею не віддавати приміщення
Директорка музею з жодним із цих варіантом не згодна.
"Я спираюсь у своїй діяльності на Закон України «Про музеї і музейну справу» — стаття 14: Якщо музей хочуть перемістити, то надають рівнозначне приміщення", — каже Тамара Гриценко.
Музей налічує приблизно 9 тисяч експонатів, розповідає директорка. У запропонованих будівлях, на її думку, для них не буде місця.
"Треба ремонт. Вітрини, які кустарним способом зроблені, якщо ми будемо їх туди переміщати ще й на другий поверх, то вони просто не переїдуть, знаючи цю всю ситуацію, коли ми трохи переміщали – там і скло, і все воно таке, ну, на рівні провінційного містечка зроблене", — пояснює Тамара Гриценко.
Вона зазначає, що у Коропі є дві парафії ПЦУ та два діючих храми, проте в обох богослужіння проводять священники Української православної церкви Московського патріархату. УПЦ, згідно з релігієзнавчою експертизою Держслужби з питань свободи совісті, є структурним підрозділом Російської православної церкви.
Що з діючими храмами у Коропі
Вознесенська церква – пам’ятка ХVІІІ століття. Саме на неї претендують представники другої парафії ПЦУ в Коропі. Вони не згодні з тим, що музей треба переносити. Адже є храм, в якому, на думку парафіян, Московський патріархат перебуває незаконно.
Документів на цю церкву, розповідає жителька Коропа, представниця парафії Вознесіння Господнього ПЦУ Тетяна Назарчук, немає.
"Щось мені в цей час не зрозуміло, чому ми повинні демократичним шляхом забирати тоді, коли наших братів, сестер убивають, гвалтують, розпинають, бомблять, а ми повинні з московськими попами бути демократичними?", — говорить Тетяна Назарчук.
Вона разом з іншими представниками своєї парафії звернулась до обласної ради про передачу Вознесенського храму ПЦУ.
"З липня ми почали вести переписку з обласною радою, яка спочатку нам сказала, що будемо чекати, коли буде по всій Україні воно передаватися. Тоді, коли ми стали більш наполегливішими, вони почали писати, що немає на цей храм документів".
Що кажуть на рівні області
Очільник управління містобудування та архітектури облдержадміністрації Сергій Куреня підтверджує, дійсно, за документами офіційно ця пам’ятка архітектури нікому не належить:
"По цій церкві завершилось у цьому році судове провадження, за результатами якого було зобов’язано обласну раду зареєструвати на цей об’єкт речові права в Державному реєстрі речових прав. Оскільки до цього це було одним із проблемних моментів саме по цій будівлі – це відсутність офіційно зареєстрованого власника", — пояснює Сергій Куреня.
Лише після цього можна буде укласти договори користування або передачі в оренду храму певній релігійній організації. Попередньо це також має погодити Міністерство культури та інформаційної політики, оскільки це пам’ятка національного значення.
"Я думаю, що правоохоронні органи мають з цим питанням розібратися і встановити, на яких підставах вони там перебувають чи проводять свої служби", — каже Сергій Куреня.
В обласній раді підтвердили, що договору на користування Вознесенською церквою ніхто не укладав. Існує лише охоронний договір.
"Існує охоронний договір, ще укладений у 2009 році управлінням містобудування та архітектури. І зараз ця церква на підставі цього договору перебуває у користуванні релігійної громади", — говорить заступник начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради Сергій Свиридов.
Наразі суд зобов’язав обласну раду зареєструвати майнові права на Вознесенський храм.
"Поки зараз рішення не набрало законної сили, воно в апеляційному порядку оскаржується. Тому що зараз з’ясовуються питання взагалі належності цієї культової споруди до або державної, або до комунальної власності", — каже Свиридов.
Коли суд остаточно визначить власників, можна буде укладати договір з користувачами Вознесенської церкви. Коштом власників має проводитись реставрація та утримання храму.
На Чернігівщині не лише Вознесенська церква у Коропі не має визначеного власника. За словами Сергія Свиридова, наразі у Чернігівському окружному адміністративному суді розглядається по культовому майну 16 справ.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
