Європарламент сьогодні, 13 березня, схвалив законопроєкт про захист журналістів Європейського Союзу і свободу преси. Зокрема він передбачає, що країни-члени блоку будуть зобов'язані захищати незалежність ЗМІ, а всі форми втручання в редакційні рішення будуть заборонені.
Про це йдеться у пресрелізі, який опубліковано на сайті Європарламенту.
Зазначається, що документ підтримало 464 євродепутати, "проти" проголосувало 92 парламентарі, ще 65 — утрималися.
Захист роботи журналістів
Згідно з ухваленим законопроєктом, владі буде заборонено тиснути на журналістів і редакторів, щоб вони розкривали свої джерела, у тому числі шляхом їх затримання, санкцій, обшуків в офісах або встановлення на їхні електронні пристрої програмного забезпечення для стеження.
Для цього Європарламент додав значні гарантії, щоб дозволити використання шпигунського програмного забезпечення, яке буде можливе лише в кожному конкретному випадку та за умови дозволу судового органу, який розслідує тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Навіть у цих випадках суб’єкти матимуть право отримати інформацію після того, як стеження відбулося, і зможуть оскаржити його в суді.
Редакційна незалежність суспільних медіа
Аби запобігти використанню суспільних ЗМІ в політичних цілях, їхні керівники та члени правління мають обиратися за прозорими та недискримінаційними процедурами на достатньо тривалий термін перебування на посаді. Їх не можна буде звільнити до закінчення контракту, якщо вони більше не відповідають професійним критеріям.
При цьому громадські медіа мають фінансуватися за прозорими та об’єктивними процедурами, а фінансування має бути сталим і передбачуваним.
Прозорість власності
Щоб громадськість могла знати, хто контролює те чи інше ЗМІ та які інтереси можуть впливати на звітність, усі новинні видання та видання про поточні події повинні будуть публікувати інформацію про своїх власників у національній базі даних, зокрема, якщо вони прямо чи опосередковано належать до медіа.
Розміщення державної реклами
Також ЗМІ повинні будуть звітувати про кошти, отримані від державної реклами, і про державну фінансову підтримку, в тому числі з країн, що не входять до Євросоюзу. Державні кошти на медіа чи онлайн-платформи мають розподілятися за публічними, пропорційними та недискримінаційними критеріями. Інформація про державні витрати на рекламу буде публічною, включаючи загальну річну суму та суму на одну торгову точку.
Захист свободи медіа в ЄС від великих платформ
В Європарламенту подбали про те, щоб включити механізм для запобігання дуже великим онлайн-платформам, таким як Facebook, X (раніше Twitter) або Instagram, від довільного обмеження або видалення незалежного медіаконтенту. Платформам спочатку доведеться відрізняти незалежні ЗМІ від незалежних джерел. Медіа отримають сповіщення, коли платформа має намір видалити або обмежити їх вміст, і матимуть 24 години для відповіді. Лише після відповіді (або за її відсутності) платформа може видалити або обмежити вміст, якщо він усе ще не відповідає її умовам.
Також ЗМІ матимуть можливість передати справу до органу позасудового врегулювання суперечок і зробити запит на висновок у Європейської ради медіапослуг (нової ради національних регуляторів ЄС, яка буде створена EMFA).
Що кажуть у профільних комітетах Європарламенту з приводу законопроєкту
За словами представниці Комітету з культури та освіти Сабіни Верхейєн ("Європейська народна партія", Німеччина), схвалений закон цінує та захищає подвійну роль ЗМІ як бізнесу та і як "охоронців демократії".
"Свобода преси знаходиться під загрозою в усьому світі, в тому числі в Європі: вбивство в Мальта, загрози свободі преси в Угорщині та багато інших прикладів це яскраво підтверджують. Європейський закон про свободу ЗМІ є нашою відповіддю на цю загрозу та віхою в європейському законодавстві", — наголосила євродепутатка.
Представниця Комітету громадянських свобод Рамона Стругаріу (партія "Оновлення Європи", Румунія) заявила, що тепер журналісти мають союзника, набір інструментів, який захищає їх, підвищує їхню незалежність і допомагає їм протистояти викликам, втручанню та тиску, з яким вони часто стикаються.
"Цей законопроєкт є відповіддю Орбану, Фіцо, Янші, Путіну та тим, хто хоче перетворити ЗМІ на власні інструменти пропаганди або поширювати фейкові новини та дестабілізувати наші демократії. Жоден журналіст ніколи не повинен боятися будь-якого тиску, коли виконує свою роботу та інформує громадян", — сказала Стругаріу.
У грудні 2022 року президент Володимир Зеленський підписав закон "Про медіа" №2693-д. Його схвалення було одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до Євросоюзу.
