Комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №10439 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ) попри те, що представники бізнесу раніше розкритикували цей законопроєкт та підтримали альтернативний – №10439-2.
Про це повідомив заступник голови комітету, нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк.
“За” проголосували 22 члени комітету, "проти" — 4.
Також профільний комітет підтримав урядовий законопроєкт №10440 про зміни до КПК для удосконалення роботи БЕБ.
Натомість альтернативний законопроєкт 10439-2, про який просив бізнес, як і інші альтернативні проєкти, рекомендували відхилити.
Як відзначає Центр протидії корупції, документ фактично лишає БЕБ під впливом заступника голови Офісу президента Олега Татарова.
Засідання комітету транслювалося онлайн. На ньому був присутній міністр юстиції Денис Малюська.
“Перемовини з міжнародними партнерами (щодо законопроєкту №10439 — ред.) ще тривають. І, як показує практика, перемовини триватимуть аж до фінального голосування”, — сказав Малюська.
Як пише ЦПК, під час комітету трансляцію перервали. Як пояснили депутати у самій трансляції, така пропозиція не транслювати комітет надійшла від депутата від “Слуги Народу” Андрія Мотовиловця.
Що цьому передувало
Кабінет міністрів подав до Верховної ради два законопроєкти про перезавантаження БЕБ №10439 та зміни до КПК для удосконалення роботи бюро №10440.
Європейська Бізнес Асоціація раніше висловила сподівання, що "голос бізнесу буде почуто і підтримано законопроєкт №10439-2", оскільки він зможе реально провести реформування БЕБ.
Як відзначає Forbes, проти урядового законопроєкту виступили також аналітичні центри: Інститут соціально-економічної трансформації, CASE Україна, Інститут податкових реформ, Центр економічної стратегії.
Громадський рух "Маніфест 42" заявляв, що урядові законопроєкти №10439 та №10440 про реформу БЕБ подані до Верховної ради без фінального погодження та врахування зауважень, надісланих від бізнес-асоціацій.
"Маніфест 42" вважатиме такі дії "прямим і грубим порушенням принципів діалогу держави та бізнесу, про які було домовлено", — йшлося у заяві від 1 лютого.
Перезавантаження БЕБ є одним із зобовʼязань, які Україна взяла на себе в рамках домовленостей з Міжнародним валютним фондом.
