40-річний отець Віталій Козак три роки є настоятелем кляштора Босих Кармелітів у Бердичеві на Житомирщині. Отець Віталій — перший священник-українець, який став наставником монастиря і Всеукраїнського санктуарію. Про своє рішення стати монахом настоятель католицького монастиря розповів кореспондентам Суспільного.
Із розповіді отця Віталія Козака, його шлях монаха розпочався у 2000 році. В монастир він пішов у 17 років.
"Я закінчив першу школу в Бердичеві, — розповідає отець Віталій Козак. — Грав у футбол, взагалі любив спорт. Я бігав кілометр, 3 кілометри за школу на область, але, знаєте, у житті все вирішують відносини. Десь у 8 класі я відчув, що Господь мене любить. І від того часу я знав, що він мене веде. І рішення піти в монастир це була просто відповідь на ту любов. Не було такого незвичайного моменту. Це просто було свідоме рішення. Я це завжди порівнюю з подружнім життям. Якщо хтось когось любить, то, не дивлячись на будь-які обставини, тримає свідомість того, що є любов. Так само як тримає подружжя, так само тримає і монаха".
Настоятель кляштора Босих Кармелітів розповів, що народився у багатодітній католицькій родині, має двох братів і двох сестер. Він — найстарший, між ним і його наймолодшим братом 13 років. Про те, як батьки сприйняли його рішення стати монахом, сказав, що вони завжди давали вибір.
"Важко сказати, яка була реакція батьків. Тому що це не була віра в те, що це назавжди. Батьки завжди були відкриті на те, що хочуть робити їхні діти. І якщо я хотів, вони казали: іди, спробуй, як ні, то завжди можна додому повернутися. Але, коли я йшов, то знав, що це назавжди", — сказав отець Віталій Козак.
На запитання кореспондентів Суспільного, а чи не хотілося йому мати свою родину, дітей, отець Віталій Козак відповів, що в глибині серця такі бажання з'являються час від часу.
"Я жива людина, симпатії також з'являються. Але я знаю завжди одну річ, що Господь мене ніколи не кинув. І у будь-яких ситуаціях він залишається поряд зі мною. І моя вірність для нього важливіша, ніж там одруження, діти", — сказав настоятель кляштора Босих Кармелітів.
Отець Віталій розповів, що навчався філософії у Любліні, теології — в Римі, знає шість мов. У 2008 році склав вічні монаші обіти. У 2009 році став священником і упродовж 12 років до 2020 року працював у Києві.
"Монаше життя це таке життя, коли ти підвладний, як великий світ, — сказав настоятель монастиря. — І в будь-яке місце на цьому світі Бог може тебе надіслати на служіння".
Заступник настоятеля кляштора Босих Кармелітів отець Юзеф Кухарчик приїхав з Польщі. Він розповів, що 9 років живе в монастирі. Священник каже, що перші монахи у монастирі Босих Кармелітів жили і працювала ще з 17 століття.
"1642 рік — рік, коли відкрився храм і перша спільнота почала жити і працювати. І до сьогодні. Були перерви в історії. Сьогодні нас 6 монахів. Офіційно всі в Кармеліті і всі священники. Наше служіння, перш за все, допомагати людям зустріти Бога", — сказав отець Юзеф Кухарчик.
"Якщо ми впадемо, відштовхуючись від обставин, в якусь депресію, то ця депресія нас з'їсть. Якщо попадемо в страх, то страх нас з'їсть. Я маю переконання, що все минає. І війна також мине. І я вірю в те, що буде наша Перемога", — сказав настоятель кляштора Босих Кармелітів в Бердичеві отець Віталій Козак.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
