У Полтаві у Свято-Миколаївській церкві ПЦУ волонтери збирають допомогу військовим. Зокрема, плетуть маскувальні костюми та сітки. Найбільша потреба нині – додаткові робочі руки.
Про це Суспільному розповіла волонтерка Олександра Іваніщенко. За роботою волонтерів бачила Тетяна Весна.
У приміщенні Свято-Миколаївської церкви, що у Полтаві, зо пів десятка волонтерів нарізають тканину. Її вони готують для плетіння маскувальних сіток для військових.
"Посильну роботу ми робимо, бо нашим хлопцям там важко і їм треба допомога. І надійний тил, для них це дуже добре, дуже їх підтримує. Ми це знаємо, вони нам за це дякуємо. Приїжджають сюди, забирають сітки хлопці прямо з фронту", — розповіла волонтерка Людмила Ревенко.
Волонтерка Олександра Іваніщенко плете сітки із 2014 року.
"В коридорі стояла одна рама і ми робили сітки для розвідників. Тоді не було такої великої потреби в кількості цих сіток і я справлялася практично сама", — пригадує волонтерка Олександра Іваніщенко.
Нині аби виготовляти маскувальні сітки, впродовж дня у храм приходить близько 30 волонтерів, каже Олена Іллічова. За день вони сплітають їх по кілька десятків метрів.
"Це сітка стандартної ширини, тут два метри і довжиною шість метрів. Потім вона буде зв’язуватись ще із кількома. Раніше, коли було багато харків’ян, ми могли виплести, особливо у вихідний, у суботу-неділю, бувало і по сорок квадратів. Зараз у середньому десь 22-24. Не вистачає людей", — розповіла волонтерка Олена Іллічова.
П’ять разів на тиждень впродовж майже двох років приходить до церкви плести маскувальні сітки Ніна Штенько. На початку повномасштабної війни охочих допомагати було більше, згадує жінка.
"От ми зараз стоїмо з Оленою удвох, а тоді могли стояти і вісім людей, і шестеро, дуже багато було. Але у нас замовлення все є, і є, сітки потрібні військовим, а людей, які можуть приходити плести, все менше і менше. А вони потрібні. Тут можна плести десь до сьомої вечора, до пів восьмої", — сказала волонтерка Ніна Штенько.
"Люди приходять одні й ті самі, після роботи. Нових людей практично не буває. Якщо хтось і починає ходити, то вони один два рази і все", — розповіла волонтерка Олександра Іваніщенко.
Як розповіла волонтерка Олександра Іваніщенко, окрім маскувальних костюмів та сіток, волонтери Свято-Миколаївської церковної громади в’яжуть шкарпетки, шиють спідню білизну, подушки та збирають різну допомогу для військових.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
