28-го вересня виповнилося 152 роки з часу "мармулядової" пожежі. Цього дня у 1868-му році у Станиславові (Івано-Франківськ) згоріло більше третини міста.
На вулиці Шевченка - колишня Липова - хтось варив варення, і вітер підняв у повітря грані вогнища. Тому пожежу назвали "мармулядовою".
Краєзнавець Тарас Лялик каже, що тоді згоріло понад 260 хат: "На той час більшість хат були дерев'яними із солом'яними стріхами. Коли, умовно назвемо її, пані Зося смажила мармуляду, звіявся великий вітер, і грані з цього вогнища під казаном полетіли. Миттєво загорілася одна стріха, друга. Пориви вітру понесли цю пожежу на центральну частину міста. Постраждала катедра, ратуша… До вокзалу дійшло, але він не дуже постраждав".
Після пожежі відбулися великі зміни в місті. За словами Тараса Лялика, уряд дав позику, і місто почали відбудовувати будинки з каменю і цегли.
У 1869-му році створили загін пожежників з 36-ти осіб. Застосували кінно-бочковий хід, який був на озброєнні у європейських пожежників.
До слова, є дві версії, хто спричинив цю пожежу. За однією, це була господиня, за іншою – двоє наймитів. Але те, що причиною пожежі стало куховарство, не заперечує ніхто. У великому казані на відкритому багатті варили сливове варення або, як кажуть місцеві, "мармуляду".
