У Білопільському волонтерському центрі на Сумщині за день з-під рук майстринь з’являються до 40 кв.м маскувальних сіток. Наразі, кажуть волонтери, плетуть їх за новою технологією, яку освоїли не так давно.Також для фронту тут збирають гроші на автомобілі, дрони і тепловізори.
Пані Лариса – найстарша з волонтерок. Вона – мама Сергія Долуди, голови волонтерського центру. Жінка пам’ятає точну дату, коли вперше прийшла сюди і стала до лав волонтерів — 29 серпня 2018 року. "Дуже тяжко, коли наші сини гинуть. Я захищаю своїх і хочу, щоб наші всі прийшли живими, тому я і тут. Мені не байдуже, що робиться там. Для захисту своїх солдатів ЗСУ я тут знаходжусь", — говорить жінка.
"Ми пенсіонери, виділяємо час кожен день. У нас немає вихідних: ні суботи, ні неділі. Тим паче зараз такий час. Ми допомагаємо чим можемо", — ділиться волонтерка Валентина Гурин.
17 липня волонтерський центр зазнавав втрат: під час обстрілу Білопілля російською армією загинула Тетяна Лєбєдєва, яка постійно тут працювала.
Зі світлини на столі жінка досі дивиться на своїх колег. Світлана Федоренко, переселенка з Куп'янська, була її близькою подругою. "Наше село розбили вщент, 40 кілометрів просто немає. Мене сюди забрала донька. Коли я приїхала, я три місяці плакала. Просто сходила з розуму. Моєї області просто немає. Донька порадила мені прийти сюди. Так я ходжу другий рік сюди. Я тут ожила, знайшла друзів", — розповідає Світлана.
Волонтерство як явище зародилося в Білопіллі в березні 2014 року, згадує Сергій Долуда. А волонтерський центр з’явився у 2018 році. Коли ж почалася повномасштабна війна, чоловік залишив роботу і повністю присвятив себе волонтерству.
"З самого початку, з 2018 року, в цій залі було виготовлено понад 35 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток. Ми рахуємо в метрах, бо в кількості неможливо рахувати. Сітки бувають різних розмірів. Найбільший розмір був 9 на 15 метрів – це для накриття великої артустановки. Крім цього, у нас існує швейний процес. Ми шили тут одяг, кікімори, подушки, ковдри", — розповідає Сергій.
Крім цього, білопільські волонтери збирають гроші на автомобілі, дрони і тепловізори і регулярно передають їх на передову.
Білопільському центру, говорять волонтери, потрібні робочі руки та допомога грошима і продуктами, тож новим помічникам тут, за 7 кілометрів від державного кордону, завжди раді.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
