У Тернополі попрощалися з військовослужбовцем Юрієм Княжевим. Він служив мінометником вогнеметного відділення. Під час виконання бойового завдання отримав смертельне поранення. Бійцю було 47 років.
Прощалися з воїном у Домі печалі. Там за загиблим військовим священники відправили панахиду.

Далі похоронна процесія вирушила на Микулинецьке кладовище. На Алеї героїв домовину з тілом загиблого покрили синьо-жовтим прапором.

Рідним загиблого бійця вручили Грамоту пошани і скорботи, а також прапор України.

Провести героя в останню дорогу прийшли рідні, друзі, сусіди воїна.
Володимир Марчишин розповів, що знайомий з Юрієм понад 30 років. Вони були кумами.
"Востаннє ми бачилися, коли померла його мама, Юра приїжджав на похорон. Тоді йому дали 10 днів відпустки. Я запитував, як він себе посуває. Юра відповів: "Буду воювати до кінця, я знаю на що пішов і буду там, доки не звільнимо нашу землю". Він був дуже хорошою людиною. Він жив для сім'ї, для дітей особливо. Так шкода, що такі прості, душевні люди відходять від нас".

Попрощатися з батьком із закордону приїхали доньки Іванна та Ілона.
"Тато був дуже хорошою людиною. Він був добрий і ніколи нам не відмовляв. Завжди знаходив можливість допомогти, щоб ми тримались, щоб в нас не було ніякої потреби, він нас дуже сильно любив", — каже Іванна.
"Тато сказав, що навіть якщо він помре, то все одно з собою росіян забере. Казав, що не буде тікати, що воювати треба, бо треба комусь захищати нас", — розповіла Ілона.

Дівчата пригадують останню розмову з батьком перед його загибеллю.
"Ми говорили з ним увечері, він мав зранку подзвонити, привітати сестру з днем народження, але не подзвонив, бо того вечора у нього вже вистрелили і в нього було поранення. Пропри те, що це була куля в голову, пошкоджено головний мозок, але він боровся, він вийшов з коми, зустрів маму, він її впізнав. Ми чекали, що все буде добре", — каже Іванна.
"Він чекав до останнього, поки до нього хтось рідний приїде, щоб просто побачити. Він побачив і пішов із цього життя", — розповіла Ілона.

Поховали військового у Пантеоні Героїв.
