У Дніпрі, неподалік від з’їзду з Південного мосту, притаївся музей, присвячений історії лоцманів

У Дніпрі, неподалік від з’їзду з Південного мосту, притаївся музей, присвячений історії лоцманів

У Дніпрі, неподалік від з’їзду з Південного мосту, притаївся музей, присвячений історії лоцманів Фото: Суспільне. Дніпро

У Дніпрі, неподалік від з’їзду з Південного мосту, притаївся музей, присвячений історії лоцманів. Експозиція знаходиться в невеликій кімнаті в приміщенні Лоц-Кам’янського будинку культури.

Цим сюжетом Суспільне відкриває серію матеріалів "Дніпро в експозиціях". Вона присвячена невеликим, маловідомим, труднодоступним музеям та освітнім закладам, які заслуговують на увагу.

Колись на цій території була розташована Лоцманська Кам’янка – поселення провідників через пороги Дніпра. Тільки лоцмани знали, як можна провести пліт або човен через пороги, щоб він не розбився. Ця професія була унікальною для України. Жили лоцмани за традиціями Запорізької Січі. Плоти, на яких долали пороги, досягали завдовжки 150 метрів, а з 8-метровими веслами, які називалися бабайками, управлялися чотири людини одночасно. Як сплавлялися по Дніпру, які вишиванки носили та як жили лоцмани – у нашому відео.

Цей музей заснував у 1994 році Лоцман Григорій Омельченко. Він же зібрав більшість наявних експонатів. У 1750 році на цій території заснували Лоцманську Кам’янку. Сюди переїжджали козаки і ставали лоцманами. Вони проводили порогами Дніпра судна і плоти, маневруючи між виступаючими з воду скелями граніту. Вміли лоцмани не тільки спускатись по Дніпру, а й підніматись назад.

"В Україні цього ніде не було, бо Дніпро – це широка спокійна степова ріка. І на відстані від Дніпра до Запоріжжя виходила на поверхню Дніпра гранітна платформа українська, яка складалася з гранітних скель, окремих камінь, це була дуже сильна перепона на шляху всіх судів. І завдяки цьому природному явищу виникла необхідність у цій професії", – говорить Тетяна Заболоцька – зберігачка фондів музею історії лоцманів.

Самоврядування у лоцманів було козацьке. Лоц-Кам’янка розрослася з 42 до 2000 мешканців. Сплав проходив на плотах довжиною від 80 до 150 метрів. Напрямок руху регулювали бабайками. Це були 8-метрові весла, якими управляли 4 чоловіки. Вони виконували усі команди отамана, куди і як пливти. Існувало багато лоцманських династій.

"До лоцманства дітей, як правило, привчали з раннього дитинства. Тобто, вони повинні були цю справу бачити постійно, і років 5-6 вони повинні були сплавлятись зі своїми батьками або знайомими лоцманами, тому що вони повинні були бачити кожну скелю, кожен камінь. В чому ще була небезпека та унікальність цієї місцевості, що річка, наприклад, могла бути повноводною, якщо це після снігу, або вона навпаки міліла, тоді було ще небезпечніше сплавлятись. Тому хлопці сплавляючись вони вчились, і навіть розказували, що їм допомагає знання легенд, міфів і якихось там переказів про кожну скелю, про кожен камінь", – говорить Людмила Стахів – завідувачка музею історії лоцманів.

Проіснувала професія лоцмана до 20 століття. Коли при будівництві Дніпрогес рівень води у Дніпрі піднявся і пороги затопило. У музеї лоцманів зберігається близько 500 експонатів. Але показані не всі, через невелике приміщення. У музеї є речі побуту та роботи лоцманів.

"Вплив такої громадної ріки, як Дніпро, не міг пройти повз наших жителів. І тому тут дуже часто зустрічається червоне і синє. Оце ви бачите, там де сірим кольором вишиті рукава сорочки, це був синій колір, він з роками втратив свою кольоровість став сірим", – говорить Тетяна Заболоцька – зберігачка фондів музею історії лоцманів.

Зокрема є експонати, які приносять мешканці міста. Це ікони 19 століття, які зберегли місцеві після руйнування церкви. Працівники музею мріють, про більше приміщення, щоб краще розмістити експонати.

Музей працює по буднях з 10 до 17 години.

У Дніпрі, неподалік від з’їзду з Південного мосту, притаївся музей, присвячений історії лоцманівФільм 1929 року "Вітер з порогів"

У Дніпрі, неподалік від з’їзду з Південного мосту, притаївся музей, присвячений історії лоцманів

Читайте також

У Дніпрі презентують нову книгу Лесі Степовички про село з козацькими коренями

У центрі Дніпра з гучномовців лунає радянська естрада та новини російською мовою

«340 років з дня смерті людини-легенди. 10 фактів про Івана Сірка»

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди