Будівля природничого факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка, розташована на вулиці Університетській, є пам'яткою архітектури. Приміщення, побудоване в 1882 році спеціально для Житомирського єврейського вчительського інституту, було центром культури Волинської губернії.
Доцент кафедри хімії Житомирського держуніверситету Микола Чайка розповів кореспондентам Суспільного історію закладу, де свого часу навчалися і працювали видатні діячі української, чеської та єврейської культури.
"Історія цієї будівлі розпочинається з історії Житомирського рабинського училища. У регіоні існували два таких училища: одне у Вільно, інше в Житомирі. Через великий попит на підготовку майбутніх єврейських вчителів та рабинів, було прийняте рішення відкрити в Житомирі інститут. Так заснували у 1873 році Житомирський єврейський вчительський інститут. В перший час інститут функціонував не в цій будівлі, але вже тоді визначили це місце для спорудження майбутнього корпусу. Будівництво розпочалося у 1880 році, і 9 квітня того ж року тут був закладений перший камінь під фундамент майбутньої будівлі", — інформував Микола Чайка.
Доцент кафедри хімії Житомирського держуніверситету розповів, що будівництво приміщення тривало два з половиною роки. З того часу збереглися лише гранітні сходи та арки.
"Було витрачено велику кількість коштів. Включаючи кошти відомих житомирян та меценатів. Новосілля інституту відзначили 29 вересня 1882 року", — сказав доцент.
Зі слів Миколи Чайки, в інституті були не лише навчальні класи, але й окремі кімнати, де проживали студенти, викладачі та директор навчального закладу.
"Першим директором Житомирського єврейського інституту був Євген Котельников, батько Гліба Котельникова, який тут провів своє дитинство. Гліб Євгенович Котельников був видатним винахідником та конструктором. Він є автором першого ранцевого парашута в історії авіації, який і до цього часу рятує життя наших військових", — розказав Микола Чайка.
На першому та третьому поверхах інституту розташовувалися кімнати для проживання учнів. На другому поверсі розміщувалися вчительські та інспекторські кімнати, бібліотека та спортивна зала, в якій зараз діє музей природи. Микола Чайка розповідає, що на початку існування інституту кількість учнів була невеликою, трохи більше 20 студентів. Згодом ця кількість зростала і досягла до двохсот студентів. Навчальні заняття відбувалися на івриті.
Деканка природничого факультету Житомирського держуніверситету Руслана Романюк сказала, що після єврейського вчительського інституту ця будівля стала центром культури Волинської губернії. Тут навчалися і працювали видатні діячі української, чеської та єврейської культури.
"Починаючи з чоловічої прогімназії та потім, другої чоловічої гімназії, ця будівля виховала багатьох талановитих особистостей. Серед випускників наш відомий композитор Борис Лятошинський. Наприклад, серед випускників керамічного технікуму була відома майстриня Ніна Федорова, чиї роботи прикрашають станції Київського метрополітену. З 1971 року, понад 50 років, саме в цьому приміщенні розташований природничий факультет ЖДУ ім. Івана Франка", — розказала Руслана Романюк.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
