Анатолію Лучку – 73. Він — ліквідатор наслідків техногенної аварії на Чорнобильській атомній електростанції. У зону радіоактивного забруднення потрапив восени 1986-го.
Суспільному волинянин розповів: у той час служив у відділенні військово-мобілізаційної роботи і цивільної оборони. За наказом провів у Чорнобилі 31 день.
У перші дні аварії, каже чоловік, жодної інформації не було — про небезпеку людей не повідомляли.
"Наша Маневицька метеостанція зафіксувала значне підвищення рівня радіації. Почали доповідати в штаб цивільної оборони, виясняти, дзвонити в Кузнецовськ. Там все нормально, дзвонять в Київ — там тиша. Вже пізніше в газеті вийшло повідомлення у форматі "сірникової коробки", де було написано: "на чорнобильській АЕС пройшла невеличка аварія", пригадує Анатолій Лучко.
У зоні відчуження Анатолій Лучко у складі оперативної групи забезпечував громадський порядок та стежив, щоб не було мародерства.
"Приїжджаєш в село – нікого. Потім мочали з’являтися перші самосели, тоді була проблема з ними, спочатку ловили, відправляли назад, потім змирилися з тим, в основному, це старші люди верталися", — говорить волинянин.
Зі слів Анатолія Лучка, багатьох, хто допомагав ліквідовувати наслідки аварії на ЧАЕС в 1986 році, уже немає серед живих. Згодом у Чорнобильську зону чоловік повернувся уже на екскурсію. Додає: найбільше вразило те, як природа розрослася на колись заселеній людьми землі.
Нині Анатолій Лучко на пенсії. Увесь час чоловік присвячує своєму хобі — плете кошики з лози.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.
